Контракти.ua

Про те, якими є сценарії війни в Україні й від чого вони залежать - у коментарі РБК-Україна розповів військовий експерт Сергій Грабський.

Росія неспроможна робити масштабні наступальні операції

Ми можемо говорити про те, що стратегічно Росія виявилась неспроможною проводити наступальні операції. І все, що вона зараз робить - це намагання утримувати свої позиції на всіх ділянках фронту, на яких ведуться активні бойові дії. Противник неспроможний проводити масштабні наступальні операції навіть там, де він має чисельну перевагу у силах та засобах. Свідченням цього є Куп'янський та Лиманський напрямки, де ворог, маючи змогу зосередити достатньо ресурсів, так і не змогли скористатися цією ситуацією. Люди в них є, назбирати їх можна, однак забезпечити їх озброєнням і технікою – з цим є певні проблеми.

Яким є прогноз на 2024 рік

У залежності від того, на які позиції ми вийдемо в 2023 році, можна говорити про прогнози на 2024 рік. Ми можемо робити висновки, тільки виходячи з того, як можуть розвиватися події сьогодні. Якщо наш наступ і прохід на Південь буде вдалим, то це призведе до розвалу фронту противника.

Сценарій, близький до фантастичного - це ми прориваємося до узбережжя Азовського моря, фізично перерізаємо сухопутний коридор. І це по суті призводить до розвалу Південного фронту противника. Тому наші зусилля будуть зосереджуватися на зачистці тих територій і підготовці до проведення операцій на Сході.

Але на Сході операція буде залежати не тільки від того, наскільки ми вдало будемо вести бойові дії на Півдні. Але і від того, чим, як і коли нас забезпечать партнери або ми забезпечимо себе озброєнням і бойовою технікою.

Треба розуміти, що на Сході, зокрема в районі Донецька та Луганська - лінії оборони готувалися протягом тривалого періоду часу. По-друге, ті території мають інший рівень і філософію ведення війни, тому що, на відміну від степових просторів Півдня, на Сході противник діях в умовах щільної міської забудови. Достатньо звернутися до нашого досвіду. Ворог 400 днів ішов від лінії зіткнення до Бахмута, пройшовши аж 45 кілометрів. І не треба сподіватися, що для нас ця задача буде подібна до якоїсь великої прогулянки.

Саме тому я звертаю увагу: щоб говорити про якісь наступальні операції, треба розуміти, що ми матимемо на той час, коли ми будемо готові або будемо мати бажання і можливості проводити операцію.

Якщо ми будемо мати до кінця року тільки певні успіхи на Південному напрямку, то це вимагатиме продовження і розвитку цього наступу. Тоді операція на Сході відкладається - там ми будемо вести стримуючі оборонні бої для того, щоб не допустити можливої спроби противника прорватися.

Якщо говорити про найменш оптимістичний сценарій, він передбачає, що цього і наступного року ми закріпилися і зупинилися на тих на ділянках, де ми знаходимося зараз. Відповідно, бойові дії за таких умов затягуються аж до 2025 року.

Якщо підсумувати, то загалом 2024 рік виглядає таким, що він не стане остаточним роком нашої перемоги.

В принципі, ми вже говоримо про затяжну війну. Вона вже триває понад півтора року - це більше, ніж усі активні операції, які проводилися в XXI столітті. Таким чином, це вже доконаний факт. Треба розуміти, що це протистояння не тільки Росії і України. А це протистояння Західної цивілізації та агресора. Довкола цього агресора тримаються певні сили інших диктаторських режимів, світ мобілізується для протистояння йому. Це протистояння на тривалий час.

Усі розуміють, що до такої війни ніхто не готувався. Зараз світ тільки виходить на промислові показники надання допомоги і створення передумов для забезпечення і себе озброєнням. Це також свідчення того, що ця війна вже має затяжний характер і вона буде тривати певний час. І ми маємо бути готовими до тривалого протистояння та бути мобілізованими.