Контракти.ua

Невдовзі США можуть нарешті схвалити надання Україні ракет ATACAMS до HIMARS із касетною бойовою частиною (що дасть можливість вражати авіабази, командні пункти, логістичні центри та ППО далеко в тилу ворога) й дальністю ураження до 300 км. Проте їхня кількість буде незначною. Принаймні так про це написали американські ЗМІ одразу після зустрічі Володимира Зеленського з Джо Байденом у Білому домі минулого тижня. Хоча протягом всіх цих 19 місяців від початку повномасштабного російського вторгнення США пояснювали, що передавання Україні ATACAMS може спровокувати Росію на ще більшу ескалацію, та й достатньої кількості цих ракет Америка просто не має, тому не треба підривати власні оборонні можливості  Вашингтона. Пише ТСН. 

Хоча Україна може отримати й більш старішу версію ATACAMS - ракету M39 дальністю лише 165 км, що не дасть нам можливості вдарити наприклад по Керченському мосту, на відміну від ракети на 300 км, чи знищення великих обʼєктів ворога в Криму. Також президент Зеленський підтвердив, що Україна вже отримала американські танки Abrams. Проте, знову ж таки, йдеться про невелику кількість - лише 10 машин. Загалом Україні було обіцяно 31 танк Abrams, що теж не дуже багато. Також наприкінці весни 2024 року в українському небі вже можуть зʼявитися перші F-16.

Проте, трохи більше ніж за рік до президентських виборів у США, подальша військова й фінансова допомога з боку Америки під великим питанням, у той час як на Заході лунають заяви, що треба готуватися до довгої війни. Це вже давно не новина, як і те, що Путін сподівається на перемогу Трампа в листопаді 2024 року. Проте наші союзники, передовсім в Європі, згаяли час, не інвестуючи в свої ОПК. Хоча ЄС має відповідні можливості. За даними Кільського інституту світової економіки, європейці надають Україні більше фінансової допомоги ніж США, які днями ще й повʼязали її з переліком конкретних реформ, які має виконати Київ.

Проте це не має нічого спільного з інвестиціями в ОПК і посиленням санкційного режиму, який би остаточно поклав російську оборонку. Реформами, які має зробити Україна, війну не виграєш, хоч Київ і не відмовляється від їхнього виконання. Наближення президентських виборів у США, падіння рейтингу Байдена та подальшої підтримки України, - ось що найбільше лякає як Адміністрацію Байдена, так і європейців.

У цьому тексті ТСН.ua розкаже, як після зустрічі Зеленського та Байдена в Білому домі наші союзники опинилися на роздоріжжі.

Бюджетний хаос у США: як це впливає на підтримку України

У день зустрічі українського та американського президентів у Вашингтоні, в The Economist вийшла стаття із закликом до ЄС і США терміново вкладати гроші в свої ОПК, щоб перемогти Кремль у довгій війні на виснаження, на яку він зробив основну ставку. Видання зазначає, що зараз Росія може виробляти близько 200 танків на рік, а якщо до цього додати ті, що ремонтуються, цифра може досягати 500-800, завдяки обходу західних санкцій.

Днями США запровадили нові санкції проти 28 компаній із семи країн, передовсім китайських, за постачання Росії запчастин для дронів через підсанкційний Центр спеціальних технологій для ГРУ Генштабу РФ. Проте й цього не достатньо. За інформацією The Guardian, Київ передав країнам G7 секретний звіт, де зазначається, що в "шахедах", якими Росія завдає масованих ударів по Україні, міститься 52 компоненти західного виробництва: з Великої Британії, США, Швейцарії, Нідерландів, Німеччини, Канади та Японії. Як це зупинити? Разом із запровадженням більш жорстких санкцій Україна пропонує союзникам завдавати ударів по заводах із виробництва дронів в Ірані, Сирії та потенційному виробничому майданчику в РФ, для чого Київ просить ракети дальнього радіуса дії.

Тим часом військові витрати в російському бюджеті вже складають 40%. Плюс російська оборонка - це переважно державна власність і дешева робоча сила. Тому, наприклад, собівартість виробництва тих же артилерійських снарядів у Росії нижча, ніж в країнах-членах НАТО.

"Американські та європейські інвестиції в нові потужності, які почалися пізніше (за російські - ред.), не принесуть значного додаткового результату до другої половини 2024-го або 2025 року, даючи Росії більше часу для мобілізації, створення нових оборонних споруд і стримування українських сил", - зазначає The Economist.

ТСН.ua вже повідомляв, що під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона вдалося домовитися про спільне виробництво зброї та оборонних систем. У Києві це рішення назвали історичним. Щоправда, йдеться не про завтра, а більш віддалену перспективу, щоб унеможливити повторення російських агресій.

Також США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на $325 млн, до якого увійшли: додаткові засоби ППО, артилерійські снаряди, гармати, протитанкова зброя та інше. Проте не касетні ракети ATACAMS, хоч, за повідомленнями американських ЗМІ, Україна може їх отримати протягом наступних кількох тижнів. Однак невідомо, чи встигнуть вони суттєво допомогти під час цієї контрнаступальної кампанії до настання сезону злив, коли ґрунт розмиє й просування суттєво ускладниться. До того ж, наші західні союзники, передовсім США, згаяли багато часу зі схваленням надання Україні F-16, які б суттєво допомогли нам на полі бою. Адже саме на використанні авіації й базується планування американських військових операцій.

Хоча в статті за підсумками візиту Володимира Зеленського до Вашингтона The New York Times пише, що український президент наголосив: ЗСУ воюватимуть і взимку без паузи. Проте заголовок цієї статті досить промовистий: "Візит Зеленського розкрив стратегічний розкол між Україною та США". Скептицизм в Америці та Європі щодо можливості Сил оборони України перерізати сухопутний коридор від окупованого Росією Донбасу до Криму до кінця цього року підігрівається зростальним протистоянням на Капітолійському пагорбі.

Ультраправе протрампівське крило в Республіканській партії блокує голосування бюджету на наступний рік. Якщо до 30 вересня Конгрес його не схвалить, відбудеться "шатдаун" - зупинка роботи американських держорганів. У Держдепі й Пентагоні вже запевнили, що "шатдаун" не вплине на військову допомогу Україні, від якої залежить як тренування наших ЗС, так і збройна допомога. Водночас у Вашингтоні допускають, що ці проблеми можуть вплинути на швидкість її надання. Хоча, схоже, що Адміністрація знайшла вихід. Наразі Сенат починає обговорення проєкту короткострокової бюджетної резолюції, який має запобігти "шатдауну".

"Внесений законопроєкт про безперервні асигнування на 2024 рік передбачає виділення $6,1 млрд на додаткову допомогу Україні, зокрема: $4,49 млрд на оборонні видатки, $1,6 млрд – економічна підтримка, зокрема пряма бюджетна", – пояснила амбасадорка України в США Оксана Маркарова.

Ця бюджетна резолюція розрахована на наступних 45 днів, поки Конгрес не ухвалить повноцінний бюджет на останній квартал 2023 року та на 2024 рік. Проте раніше у запиті до Конгресу на підтримку України Адміністрація Байдена передбачала додаткових $24 млрд якраз на останній квартал 2023 року. Зокрема й через це, як пише The New York Times, проєкт бюджету не отримав великої підтримки республіканців у Палаті представників. А спікер Кевін Маккарті не дуже хоче дражнити протрампівське крило, бо крісло під ним вже захиталося. Тобто, якщо американські законодавці ухвалять проєкт короткострокової бюджетної резолюції, а не повноцінний бюджет, де для України передбачено $6,1 млрд, загальна сума на підтримку все ж зменшиться, принаймні на найближчі кілька місяців, про що попереджав держсекретар США Ентоні Блінкен під час візиту до Києва.

Реформи в обмін на допомогу: Україна знову стає заручником виборів у США

Bloomberg також пише, що Україна та США потребують нової стратегії для ведення тривалої війни проти Росії. Києву ж навпаки потрібна швидка перемога. Проте чинний підхід Заходу полягає радше в тому, щоб, надаючи "дозовану" кількість зброї, Україна не впала, проте не перемогла. На це є дві головні причини:

• політика контрольованої ескалації, яка, на думку Вашингтона, знизить ризик застосування Путіним ядерної зброї;
• та президентські вибори в США, які відбудуться в листопаді 2024 року.

Україна стає заручником жорсткої передвиборчої боротьби республіканців і демократів. Популістська риторика, особливо з боку ультраправого протрампівського крила в Республіканській партії, вже має свій результат. Ще в серпні CNN повідомляв, що 55% американців (опитування відбувалося на замовлення цього телеканалу - ред.) проти надання додаткового фінансування Україні для війни проти Росії.

Спільне опитування ABC News і Washington Post, оприлюднене днями, вказує на зниження рівня підтримки України: 41% вважає, що США роблять надто багато, порівняно з 33% у лютому та 14% у квітні 2022 року. Водночас експерти дуже слушно зазначають, що перед виборами в кожній країні оприлюднюється багато опитувань. І дуже часто результати можуть відрізнятися кардинально. Навіть дані ABC News і Washington Post чітко вказують, що 50% опитаних американців вважають підтримку України нормальною чи навіть замалою. Є й інші опитування, за даними яких 63% американців підтримують подальшу військову допомогу Україні з боку США (87% серед демократів і 48% серед республіканців).

Проте, чим далі Америка занурюватиметься у передвиборчі перегони, тим більшою буде поляризація й спекуляції щодо рівня підтримки Києва. Все це посилюється ще й корупційними скандалами в Україні, які дають дуже широке поле для маневру як для республіканців, так і демократів, які виступають проти збереження військової підтримки України хоча б на чинному рівні, а то й поготів кажуть про необхідність її скорочення. Можливо, саме тому Адміністрація Байдена вирішила підстрахуватися, надіславши Києву перелік пріоритетних реформ - складника подальшої підтримки України з боку США.

Розраховані на 18 місяців, вони здебільшого стосуються наглядових рад держпідприємств, реформи СБУ, судової гілки влади та антикорупції. І більшість із цього переліку Київ обіцяв виконати ще за попередньої влади до повномасштабного російського вторгнення. Тому, насправді, ці реформи потрібні більше нам, а не США. Ба більше, ми маємо продемонструвати прогрес на цьому треку до ювілейного Вашингтонського саміту НАТО, якщо хочемо отримати політичне запрошення до членства в Альянсі, щоб вибити з рук наших скептиків у США будь-які підстави для маніпуляцій, що, мовляв, американська допомога розкрадається тощо.

Водночас, чи реформування України - це стовідсоткова гарантія перемога у війни проти Росії? І так, і ні. З одного боку, це добре, що США висувають нам чіткий перелік реформ до виконання. Це значить, що вони твердо впевнені, що Україна точно вистоїть у цій війні. З іншого боку, доволі часто на Заході наразі доводиться чути, що Росія вже слабка, її економіка падає, вона не змогла навіть Україну захопити, тому про яке протистояння із Заходом може йтися? Це вкрай неправильний підхід і недооцінка ситуації.

Перемога у війні прямопропорційно залежить від швидкості й кількості наданої Україні зброї. До того ж, не зовсім зрозуміло, до чого саме привʼязане виконання цього переліку реформ? До подальшої фінансової та збройної підтримки з боку США? Чи, можливо, до членства України в НАТО, щоб вже на ювілейному Вашингтонському саміті ми отримали політичне запрошення? Було б чесно з боку Адміністрації Байдена це конкретизувати, а не робити Україну заручником президентських виборів у США.

До того ж, не зовсім зрозумілі заклики окремих західних політиків, враховуючи американських, щодо необхідності проведення виборів в Україні під час війни наступного року. Про це днями написала The Washington Post, мовляв тиснуть на Київ передовсім республіканці напередодні президентських виборів у США. Проте мовчання з боку демократичної Адміністрації Байдена щодо цього не зовсім зрозуміле. Перемога України у війні проти Росії могла б стати історією успіху для демократів. Проте вони чомусь не хочуть використовувати цей важіль.

Наразі США бракує чіткої стратегії щодо Росії та перемоги України в цій війні. Київ ледь не щодня чує про "підтримку України так довго, як це буде потрібно". Проте це не стратегія. Немає чіткої визначеності з боку Вашингтона, що саме вони розуміють під перемогою України. Бо це Кремль зацікавлений у довгій війні на виснаження, на відміну від Києва та його союзників. До того ж, США мали б кинути всі сили на допомогу європейцям, які вже зараз стикаються з проблемою виробництва обіцяних мільйона артилерійських снарядів для потреб Сил оборони України, про що написала The New York Times.

Якщо США все ще сподіваються, що в якийсь момент Путін (а Захід його не списує з рахунків, незважаючи на ордер Міжнародного кримінального суду - ред.) буде готовий сісти за стіл переговорів, де можна буде торгувати членством України в НАТО чи нашими територіями, - це марно. На силу треба відповідати ще більшою силою. Проте, схоже, у Вашингтоні до цього ще не готові, принаймні поки що.