Ці бурові платформи росіяни захопили ще 2014 року, коли анексували Крим, та перетворили вишки на свої військові об’єкти.
Україна повернула під свій контроль "вишки Бойка" – газо- та нафтодобувні платформи в Чорному морі. Чому платформи називаються "вишками Бойка", хто їхній власник та як установки захопили росіяни – читайте на ТСН.ua.
Так звані "вишки Бойка" – бурові газовидобувні платформи В312 та В319, які називаються "Петро Годованець" та "Україна". Платформи, що належали "Чорноморнафтогазу", були збудовані в Чорному морі біля берегів Криму 2010 та 2012 років відповідно.
Держомпанія "Чорноморнафтогаз" (підпорядкована Міненерго) протягом 2011-2012 років придбала дві бурові установки сінгапурського виробництва по 400 млн дол. кожна. Закупівля відбувалася не напряму у виробника – компанії Keppel, а через посередників, тож сплачена за обладнання сума вийшла вдвічі більшою за реальну вартість установок. Називати їх "вишками Бойка" почали тому, що угодою щодо придбання установок займався Юрій Бойко – тодішній міністр енергетики. До слова, у різні роки він бува нардепом від "Партії регіонів" та політсили "Опозиційна платформа – За життя".
Вже після втечі експрезидента України Віктора Януковича та "регіоналів" 2014 року, анексії Криму Генпрокуратура розпочала розслідувати заволодіння 400 млн дол. держкоштів під час закупівель вишок. Бойко був лише свідком у справі: ГПУ так і не встановила його причетність до оборудки. Ще одну справу щодо цієї історії розслідували і в українському МВС, однак логічного завершення немає досі. Більшість фігурантів перебувають за кордоном.
За даними ГПУ, у схемі "вишок Бойка" фігурували Янукович, ексголова НБУ Сергій Арбузов, ексголова правління "Нафтогазу" Євген Бакулін та його заступник Євген Корнійчук, ексголова правління "Чорноморнафтогазу" Валерій Ясюк та його заступник Олександр Кацуба, голова правління латвійської компанії "Ризька судноверф" Василь Мельник.
Як розповідав Юрій Луценко, перебуваючи на посаді генпрокурора, схема з "вишками Бойка" була створена ще 2010 року за вказівкою Януковича. За домовленостями, вартість кожної установки пропонувалося завищувати на 150 млн дол., 130 із яких "мали йти Януковичу та його оточенню, а 20 млн, ймовірно, – Мельнику".
Вишки були розташовані у територіальних водах України на Одеському газовому родовищі: у відносній близькості до острова Зміїний та за 100 км від Одеси. Після анексії Криму 2014 року Росія привласнила ці бурові платформи і перейменувала їх на "Крим-1" та "Крим- 2". У грудні 2015 року платформи були переміщені до Голіцинського родовища біля узбережжя окупованого Криму.
Від моменту захоплення вишок Росія проводила незаконний видобуток газу на українському шельфі під охороню кораблів свого "Чорноморського флоту" та спецназу, який постійно перебував на платформах.
2022 року російські війська встановили на кожній із чотирьох викрадених установках засоби радіоелектронної розвідки та боротьби, вертолітні майданчики. Йдеться про РЛС типу "Нева" та гідроакустичні системи, завдяки яким окупанти контролювали надводний, повітряний і підводний простір у північно-західній частині Чорного моря між Кримом та Одесою.
Попри те, що газовидобувні платформи спрощено називають вишками Бойка, їхнім справжнім власником було українське державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз". Його 100% акцій належать НАК "Нафтогаз України".
Після анексії Криму 2014 року Росія "націоналізувала", тобто незаконно привласнила усе майно "Чорноморнафтогазу", зокрема і згадані бурові платформи. Окупантами також були захоплені українські самопідіймальні бурові установки "Таврида" і "Сиваш".
20 червня 2022 року Україна завдала ракетних ударів по "вишках Бойка", які були військовим об’єктом росіян. А 11 вересня 2023 року в ГУР Міноборони України повідомили про повернення під контроль бурових платформ "Петро Годовалець", "Україна", а також СПБУ "Таврида" і СПБУ "Сиваш".
В українській розвідці пояснили, що операція з повернення бурових платформ у Чорному морі мала стратегічне значення для держави. Адже завдяки цьому Росія втратила можливість використовувати "вишки Бойка" у військових цілях. Зокрема, окупанти втратили розвідувальне обладнання на "вишках" і повноцінну можливість контролювати акваторію Чорного моря. У ГУР наголосили, що "це робить Україну на багато кроків ближчою до повернення Криму".