Контракти.ua

Демографічні загрози для України будуть і надалі посилюватися через війну. Про це неодноразово наголошували науковці та експерти: значна частина працездатних українців виїхала за межі країни, рятуючись від війни, народжуваність стрімко скорочується, а після закінчення війни можлива нова хвиля міграції, коли за кордон до своїх сімей можуть виїхати чоловіки.

Сайт ТСН.ua з’ясовував, хто ж буде відбудовувати країну і які можливі сценарії розвитку подій. Пише ТСН. 

Чи будуть повертатися в Україну з Європи

За оцінками експертів, понад 15% українських громадян перебувають за межами держави, а це вже величезний виклик для національної економіки. Скільки з них повернеться додому, залежатиме від того, як швидко закінчиться війна, а ще більше від того, чи створить Україна умови для цього повернення, а саме: житло, робочі місця, інфраструктуру.

Зараз в країнах ЕС проживає близько 5 мільйонів українців, це ті, що офіційно зареєстровані. Чим довше триває війна, тим швидше змінюються міграційні настрої українців. За інформацією Українського інституту майбутнього, цієї весни відсоток тих, хто хоче повернутися додому складав від 30% до 40%.

"Наміри повернутися люди мають, але з кожним місяцем кількість тих, хто вагається: повертатися чи ні - збільшується. За останнім опитуванням лише 20% респондентів мають твердий намір повертатися додому. Відповідно повернути більшу частину людей в Україну буде досить складно. Більше половини біженців не повернеться в найближчому майбутньому - 3-5 років. Люди виїжджали з дітьми. І, відповідно, якщо діти пішли до школи, батьки, найімовірніше залишаться", - пояснює сайту ТСН.ua Ігор Тишкевич, експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" Українського інституту майбутнього.

Як повернути тих, хто виїхав до Росії

Окрім мігрантів у Європі, велика частина українців знаходиться у Росії. Там їх майже 3 мільйони. Частина людей була вивезена з України примусово. Наприклад ті, що були "евакуйовані" з Маріуполя. А ще є трудові мігранти, яких війна застала на території Росії. Жертви російської пропаганди, які повірили в казку про розправи над усіма, хто контактував з окупантами. А також студенти, які на фоні закритих українських ВНЗ змушені були вступати до російських.

"Повернути додому тих, кого вивезли примусово буде легше. Але більша частина людей – це ті хто знаходився на тимчасово окупованій території і виїхав до Росії, бо вирішив, що їм щось може загрожувати в Україні. Але питання в іншому: чи всі ці люди є колаборантами? Тому дуже важливо, якою буде державна політика покарання за співпрацю з агресором в Україні. Бо значна частина з цих людей може повернутися, якщо зрозуміють, що в Україні їм нічого не загрожуватиме. З цими людьми потрібно буде працювати, щоб подолати наслідки російської пропаганди", - зауважує Ігор Тишкевич.

Окрім того, існує низка післявоєнних ризиків, з якими може зіткнутися Україна після закінчення війни. Адже питання відновлення, це не просто взяти і відбудувати зруйнований будинок, чи навіть вулицю. Тут найголовніше – якою буде післявоєнна економіка, якими будуть податки, зарплати, які політичні рішення будуть увалюватися у перші місяці після війни.

Які існують загрози

За словами Анатолія Амеліна, співзасновника і директора економічних програм аналітичного центру Український інститут майбутнього, найбільші демографічні ризики для українців залишаються досить гострими та відчутними. Оскільки ніхто не знає, коли закінчиться війна і, тим більше, у якому форматі буде її завершення. Також невідомо, чи після війни залишаться ризики від терористичних атак ворога, а саме – диверсійна загроза, ракетні удари та ураження дронами.

"Поки усі ці ризики для українців залишаються, тому питання безпеки для нас головне. Відповідно, батьки, в першу чергу, дбають про безпеку та майбутнє своїх дітей, тому обирають безпечний формат життя - їдуть за кордон. Хтось повертається, а хтось знову виїжджає, бо там безпечно. А хтось взагалі перебуває в режимі очікування і повертатися не збирається. Але варто зазначити, що тут все взаємопов’язано – якщо українці не повертаються додому, то в країні скорочується економіка, знижується споживання, падає попит на товари та послуги. А також зменшується об’єм продукції, яку компанії можуть виробляти. І, як наслідок, виникає дефіцит трудових ресурсів в різних секторах. І це доволі серйозний удар по українській економіці", - розповідає сайту ТСН.ua Анатолій Амелін.

Експерт підкреслює, що з України виїжджає саме працездатне населення, а пенсіонери залишаються, і продовжують отримувати пенсію, що теж значно відчутно "тисне" на економіку.

"Як наслідок у нас скорочуються надходження до бюджету, а також зменшуються ресурси для виплат пенсій. Тому після закінчення війни виникне достатньо багато гострих проблем, які потрібно буде вирішувати, у тому числі, з наповнення Пенсійного фонду", - додає Анатолій Амелін.

Стимул, щоб підняти народжуваність

Окрім того, в країні стрімко знижується показник народжуваності. За словами експерта, поки триває війна - збільшити його неможливо. Після закінчення війни це - реально, але лише за умови зростання економіки.

"Рівень народжуваності неможливо підняти без фінансового стимулу та надходження інвестицій – вітчизняних чи міжнародних в економіку, а також створення нових робочих місць. Більшість українців зараз живуть в умовах повної невизначеності – люди не знають, що буде завтра. А народження дітей - напряму залежить від планування майбутнього, усвідомлення того, що з ними все буде добре. Для сучасних освічених людей народження дитини – це скоріше "фінансовий тягар", бо жінка, яка народжує дитину випадає з робочого процесу, в родині різко скорочуються прибутки, зростають критичні витрати. Тому, без державної політики, стимулювання народжуваності, яка буде батькам покривати левову частку витрат, просто не обійтися", - роз’яснює Анатолій Амелін.

Мами мають отримувати зарплату

Експерт додає, що народження дитини - це насправді значний внесок у економіку країни.

"Щоб виховати дитину в Україні до повноліття (з народження до 18 років) батькам потрібно витратити в середньому до 100 тисяч доларів. Це - навчання, одяг, харчування, тренування, розвиток, відпочинок та інше. Відповідно, народження дітей – це один із головних інструментів стимулювання економіки. Тому державна політика стимулювання народжуваності має зняти з батьків максимальний об’єм турбот. І в першу чергу з мам, збільшивши їм фінансову допомогу. Адже виховуючи дитину - жінка теж працює. Тобто – це має бути повноцінна зарплата для мами, бо вона працює виховуючи та пильнуючи своїх дітей. Все дуже просто – виховання дитини стимулює споживацький попит в країні, а разом з цим потік податкових находжень", - уточнює Анатолій Амелін.

Експерт додає, що держава має створити такі умови, за яких українській сім’ї буде зручно виховувати 2, 3 чи більше дітей. А під час народження кожної дитини прибутки родини повинні не зменшуватися, а навпаки, збільшуватися. Це і буде якісною державною політикою зі стимулювання народжуваності.

Зароблятимуть не менше ніж у Польщі

Окрім цього, існує ще одна загроза, що після закінчення війни, чоловіки зможуть виїхати за кордон до своїх родин, що створить ще одну хвилю міграції.

"Звичайно, що такі ризики є. Виїхати з України після перемоги зможуть не лише ті чоловіки, які зараз воюють на фронті, а й ті, що знаходяться у тилових містах. Всі хочуть возз’єднатися зі своїми сім’ями. І це абсолютно природньо. І обмежувати нікого не потрібно, бо будь-яке обмеження – це лише стимул для корупції. А щоб зупинити чергову хвилю міграції, потрібно створити достатню кількість робочих місць. Для відновлення України, її інфраструктури – житлової, соціальної, транспортної буде потрібна велика кількості робочих місць. Тому у нас буде високий дефіцит на ринку праці. А це призведе до росту заробітних плат, які зрівняються, як мінімум, з зарплатами в Польщі. Тому у чоловіків буде можливість залишатися в Україні і отримувати тут достойну зарплату, однак, лише по робітничих спеціальностях", - прогнозує Анатолій Амелін.

Експерт додає, що багато чоловіків переїхало на заробітки до країн Європи, ще до початку війни. Були й такі, що виїхали під час війни. Вони залишилися там, влаштувалися на роботу і поки повертатися в Україну не планують.

"Зробити так, щоб ці люди повернулися в Україну буде складно, але можливо. Тут вже питання до якісної економічної державної політики. Щоб ці люди повернулися після війни, потрібне значне зростанням економіки, збільшення зарплат, а також високий попит на вітчизняному ринку праці. Люди мають відчути економічну свободу. Тому основна мета – це сильна економіка та інвестиції в неї, нові робочі місця і високі зарплати. Якщо все це так і буде, то люди самі захочуть повертатися додому", - підсумовує Анатолій Амелін.