Контракти.ua

Детальніше про реформу та нові святкові дати - пише РБК-Україна.

Новоюліанський календар

Це вдосконалена форма юліанського календаря, що базується на циклічному обертанні Землі навколо Сонця. Новоюліанський календар містить 218 високосних на 900 років, тривалість року становить 365,242222 доби. Що менше ніж на 2 секунди більше за тривалість тропічного року.

Зазначимо, міжнародним стандартом залишається григоріанський календар, запроваджений у XVI столітті Римською католицькою церквою на зміну юліанському. Його ідею відкинули країни Північної та Східної Європи, які здебільшого були протестантськими та православними.

На західноукраїнських землях, що входили до складу Польщі та Австрії, його використання було обов'язковим. На решту українських територій григоріанський календар поширився у першій половині XX століття.

У пошуках спільної дати Різдва православні церкви Європи зайнялися календарною реформою. У травні 1923 року на конгресі, скликаному Вселенським патріархатом, вирішили перейти на новоюліанський календар, розроблений сербським ученим Мілутіном Міланковичем.

У період з 1 березня 1600 по 28 лютого 2800 новоюліанський повністю збігається з григоріанським календарем. Основна відмінність - у новоюліанському "пропускається" 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років.

На сьогодні новоюліанський календар використовують такі церкви:

• Вселенський патріархат Константинополя
• Олександрійський патріархат
• Антіохійський патріархат
• Румунська православна церква
• Болгарська православна церква
• Елладська православна церква (Греція)
• Православна церква Чехії та Словаччини
• Церква Кіпру
• Автокефальна православна церква Албанії
• Болгарська греко-католицька церква
• Греко-візантійська католицька церква
• Румунська греко-католицька церква

З 1 вересня 2023 року до них приєднаються Православна церква України та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).

Як переходили на новий календар в Україні

Рішення про перехід першою ухвалила УГКЦ. На 93-й сесії архієрейського синоду 1-2 лютого 2023 року було прийнято відповідну постанову.

Згідно з нею, з 1 вересня церква переходить на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії. Ті парафії, які не готові до такого кроку, зможуть вести літургійне життя за юліанським календарем до 2025 року.

У липні естафету підхопила Православна церква України (ПЦУ). На помісному соборі у Софії Київської ієрархи схвалили перехід на новоюліанський календар із 1 вересня. При цьому окремі парафії та монастирі за бажанням можуть залишатися на старому.

Дискусії про календарну реформу загострилися з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022-го. У жовтні того року ПЦУ дозволила проводити різдвяні богослужіння 25 грудня, а не 7 січня.

Війна та підтримка Російської православної церкви (РПЦ) дій Володимира Путіна та російської армії змінили настрої українців. За даними опитувань, на кінець 2022 року майже половина підтримувала реформу церковного календаря . У тому числі з політичних причин - щоб віддалитися від Росії навіть у питанні релігійних свят.

Нерепрезентативне опитування у додатку "Дія" показало підтримку реформи на рівні 58%.

РПЦ та УПЦ Московського патріархату залишаються на юліанському календарі. Між ним і новоюліанським різниця в 13 днів, і це означає, що дати неперехідних церковних свят (не залежать від дати Великодня) автоматично переносяться на 13 днів назад.

Нові святкові дати

Більшість парафіян ПЦУ та УГКЦ тепер святкуватимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Відповідно День святого Миколая - 6 грудня (замість 19 грудня), а Хрещення Господнє - 6 січня (замість 19 січня).

Покрова Пресвятої Богородиці, до якого прив'язані дні українського козацтва, Української повстанської армії (УПА) та захисників та захисниць України, переноситься на 1 жовтня (замість 14 жовтня).

Інші свята отримали такі дати:

• Різдво Пресвятої Богородиці - 8 вересня (замість 21 вересня)
• Воздвиження Хреста Господнього - 14 вересня (замість 27 вересня)
• Введення в Храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня)
• Андрія Первозванного - 30 листопада (замість 13 грудня)
• Собор Пресвятої Богородиці - 26 грудня (замість 8 січня)
• День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) - 31 грудня (замість 13 січня)
• Святого Василя Великого - 1 січня (замість 14 січня)
• Стрітення Господнє - 2 лютого (замість 15 лютого)
• Благовіщення Діви Марії - 25 березня (замість 7 квітня)
• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня)
• Святих апостолів Петра та Павла - 29 червня (замість 12 липня)
• День Іллі Пророка - 20 липня (замість 2 серпня)
• Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (Маковея, Медовий Спас) - 1 серпня (замість 14 серпня)
• Преображення Господнє (Яблучний Спас) - 6 серпня (замість 19 серпня)
• Успіння Пресвятої Богородиці - 15 серпня (замість 28 серпня)
• Усікновення голови Іоанна Предтечі - 29 серпня (замість 11 вересня)

Зазначимо, Різдвяний піст тепер закінчуватиметься до 31 грудня. Віруючим, які дотримуються його, слід дотримуватись дат з 15 листопада по 24 грудня (замість 28 листопада - 6 січня).

Дати Успенського посту також зміняться: з 1 серпня до 14 серпня (замість з 14 серпня до 27 серпня). Що ж до Петрова посту, він прив'язаний до Трійці і починається за тиждень після неї. Закінчуватиметься він 28 червня (замість 11 липня).

Одне зі свят "загубилося"

Йдеться про Усікнення голови Іоанна Предтечі. До цього скорботна подія відзначалася 11 вересня, але через перехід на новий календар дата зміщується на 29 серпня.

Хоча це свято не належить до великих, воно є важливим для християн. Як правило, віруючі в цю дату дотримуються суворого посту.

Українським греко-католикам рекомендують відзначити його 10 чи 17 вересня. Православна церква України - 30 серпня, тобто сьогодні.

Що буде з Великоднем та Трійцею

Дати Великодня та прив'язаних до нього свят змінюються щороку. Вони визначаються з урахуванням періоду весняного рівнодення, повного місяця після нього та дати єврейського Великодня.

У новоюліанському та юліанському календарях правила однакові, але відрізняються від григоріанського. Це означає, що після переходу православні українці та греко-католики не святкуватимуть Великдень, Вербну неділю, Вознесіння Господнє та Трійцю разом із римо-католиками.

На 2024 рік святкові дати будуть наступними:

• Великий піст - з 18 березня по 4 травня
• Вербна неділя - 28 квітня
• Великдень - 5 травня
• Вознесіння Господнє - 13 червня
• Трійця - 23 червня

Як новий календар вплине на державні свята

У липні президент України Володимир Зеленський затвердив нові дати державних свят, пов'язаних із церковними.

Згідно з указом, вихідний на Різдво буде лише 25 грудня. Раніше на державному рівні наголошувалося і 7 січня.

День Української Державності та День хрещення Русі переноситься на 15 липня (замість 28 липня). День захисників та захисниць України - на 1 жовтня (замість 14 жовтня). Обидва свята також є офіційними вихідними днями.

Крім того, День української писемності та мови переноситься на 27 жовтня (замість 9 листопада), а День усиновлення - на 17 вересня (замість 30 вересня).

При цьому слід пам'ятати, що на час воєнного стану додаткові вихідні в Україні з нагоди свят скасовано. Наразі такий режим діє до 15 листопада 2023 року, але з великою ймовірністю його продовжать.