Які кальковані слова перетворюють нашу мову на суржик.
Щоб плекати чистоту та правильність своєї мови, потрібно позбуватися слів «паразитів», зокрема русизмів. Такі лексеми потрапили в українську мову ще з радянських часів і впевнено тримають позиції. Тому не всі українці можуть знати, коли слово є українським, а яке є калькою, і його не слід вживати у тій чи іншій ситуації. Тоді мова буде чистою та правильною і не перетворюватиметься на суржик. Зі списком десяти найуживаніших русизмів можна ознайомитися нижче, щоб надалі уникати вживання таких слів. Пише ТСН.
«Мати рацію» - це найкращий відповідник до русизму «бути правим». Має рацію той, хто говорить про щось правильне. А «бути правим» можна для того, хто знаходиться ліворуч від вас, а ви для нього знаходитеся праворуч.
Правильно буде «брати до уваги», а скалькований варіант «приймати до уваги» не слід вживати, якщо ви хочете говорити правильно рідною мовою. Приймати можна ліки.
«Рахувати» – це щось підраховувати, «вважати» - значить, мати власну думку стосовно чогось, тому це слово буде правильним.
Не слід говорити «я вибачаюсь», оскільки така конструкція означатиме, що ви самі себе вибачаєте. В українській мові правильно буде говорити «вибачте мені».
У перекладі з російської «принимать меры» на українську буде «вживати заходів». А міра – це одиниця якого-небудь виміру.
В українській мові відповідником російському слову «исключительный» є слово «винятковий» - особливий чи надзвичайний. А «виключний» означає якусь дію чи належність виключних прав якійсь одній людині.
Вираз - це математичний термін, а вислів – це частина художнього тексту.
«Стосовно» - це відповідно до якогось предмету чи явища. Не можна говорити скальковано «я маю думку відносно того, що…», оскільки «відносно» в український мові вживається як порівняння з чимось іншим.
Висловлювати можна свої почуття та думки, а вимовляти – це передавати голосом літери, слова та словосполучення тощо.
В українській мові слово «вартувати» має значення «охороняти». А в російській мові використовується слово «достоин», щоб визначити когось чи щось, що заслуговує на увагу. Тому правильно говорити, що хтось або щось заслуговує на повагу чи увагу.