Тіньова зайнятість в Україні сягає 9%
Оскільки не всі роботодавці декларують свої трудові відносини, держбюджет України втрачає близько 100 мільярдів гривень щороку, а рівень тіньової зайнятості сягає 9% від кількості зайнятого населення.
Про це розповів в ефірі Українського радіо розповів перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби з питань праці Андрій Харченко.
"Людина не може примусити роботодавця укласти трудові відносини, бо роботодавець сам повинен розуміти, що це його прямий обов'язок, оскільки офіційне працевлаштування гарантоване Конституцією та іншими нормативно-правовими актами у сфері регулювання трудових відносин. Роботодавець повинен розуміти, що створюючи нові робочі місця, він може отримати як державну підтримку, так і компенсацію. Зокрема, якщо ми говоримо про внутрішньо переміщених осіб, то держава передбачає компенсацію на виплату заробітної плати працівникам. Також передбачена компенсація витрат на навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації внутрішньо переміщених осіб чи інших працівників", — наголосив перший заступник начальника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
За його словами, на офіційно працевлаштовану особу поширюються правові норми законодавства про загальнообов'язкове державне страхування та про охорону праці. Роботодавець зобов'язаний здійснити медичні огляди такого працівника перед прийняттям на роботу і під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а також проводити навчання з охорони з охорони праці. Всі ці заходи надалі мінімізують ризики, наприклад, настання нещасних випадків та аварій на виробництві. "Держпраці розпочала інформаційну кампанію "Виходь на світло!", аби донести до роботодавців та працівників інформацію про ризики та наслідки, в які вони можуть потрапити, якщо не дотримуватимуться цих правових норм", — додав Харченко.
Він наголосив, що у зв’язку із воєнним станом в Україні призупинили проведення планових і позапланових перевірок за дотриманням, зокрема, законодавства про працю, але з 16 червня 2023 року наказом Міністерства економіки Держпраці дозволили проводити позапланові перевірки, зокрема, щодо незадекларованої праці. "Тобто станом на сьогодні роботодавець, який свідомо ухиляється від оформлення працівників, може бути притягнутий як до адміністративної відповідальності, так і до кримінальної. А також до нього можуть бути застосовані фінансові санкції, тобто накладений штраф. Штраф за одного неоформленого працівника складає 10 мінімальних заробітних плат, тобто 67 000 гривень. Якщо ж будуть виявлені факти, що роботодавець вчиняє таке правопорушення повторно, то штраф збільшується втричі — 30 мінімальних заробітних плат, або 200 000 гривень. Тобто передбачені суттєві штрафи за використання нелегальної праці", — зазначив Харченко.
Він зауважив, що найбільші ризики використання незадекларованої праці в закладах громадського харчування, торгівлі, будівництві та сільському господарстві.
Харченко порадив звертатися до Держпраці, якщо роботодавець відмовляється від укладення трудового договору.
"Є можливість укладення строкового трудового договору навіть на місяць. Тому працівникові краще вимагати від роботодавця укладення такого договору. Працівник повинен розуміти, що, укладаючи трудовий договір, крім пільг, які передбачені йому як бонуси за виконану роботу, на нього поширюються і правила трудового розпорядку. Тобто в працівника фіксований робочий день, він має вихідні та оплачувані відпустки та лікарняні", - наголосив він.
