Контракти.ua

Навіть після того, як минулого року у низки олігархів конфіскували їхні суперяхти, російська економіка, здавалося, не піддавалася впливу західних санкцій. Пише ТСН. 

Президент РФ Володимир Путін створив так званий “зміцнений баланс” з величезними грошовими резервами, які допомогли Кремлю пережити втрату іноземних інвестицій.

Тим часом енергетична криза, що настала після цього, спричинила стрибок доходів Росії від продажу нафти і газу на 144 відсотки до 349 мільярдів доларів у 2022 році. Західні бренди, що відходили, були замінені. Життя в Москві залишилося майже незмінним.

Принаймні спочатку, пише The Telegraph.

Сьогодні грошові резерви зменшуються. Доходи від продажу нафти скоротилися майже вдвічі. Росія втрачає робочу силу, оскільки тисячі людей уникають призову до армії, відправляються воювати або гинуть на фронті. Іноземні інвестиції зникли, а рубль впав. Інфляція набирає обертів.

“Ситуація змінюється досить швидко і в негативному напрямку”, — заявила радниця з геополітичних ризиків Оксана Антоненко на заході в Chatham House.

“Наприкінці цього року цілком очевидно, що макроекономічна ситуація в Росії буде набагато гіршою, ніж торік, і це буде стійкою тенденцією”.

Хоча Путін був готовий до початкових економічних наслідків війни в Україні, конфлікт затягнувся набагато довше, ніж він очікував. Як наслідок, економіка все більше піддається впливу бойових дій, що тривають, і у Путіна закінчуються варіанти.

“Він дуже добре побудував свою оборону. У них було багато резервів, а борговий коефіцієнт був дуже низьким. Вони мали профіцит бюджету і поточного рахунку, а енергетична криза допомогла їм. Тепер це все втрачено”, — говорить Тімоті Еш, асоційований науковий співробітник програми “Росія та Євразія” Chatham House.

За даними Київської школи економіки, влітку минулого року, в перші місяці війни, Кремль мав бюджетний профіцит у розмірі $28 млрд. Минулого місяця дефіцит платіжного балансу становив 1,4 мільярда доларів.

“Це повільне горіння. Чим далі, тим складніше їм буде. Їм доведеться робити вибір: гармати чи масло”, — каше Еш.

Ключовим фактором падіння державних фінансів став енергетичний ринок. Після злету до максимуму в 120 доларів минулого літа нафта зараз торгується на рівні близько 80 доларів за барель, а обмеження цін, запроваджене Заходом, обмежило те, скільки Кремль може заробити на продажах. Європейський Союз запровадив ембарго на російську сиру нафту в грудні, а на нафтопродукти — в лютому 2023 року.

Очолюваний Саудівською Аравією блок ОПЕК та його союзники, включаючи Росію, намагалися підвищити ціни на нафту шляхом скорочення видобутку, але західне обмеження цін на нафту обмежило вплив цих дій на фінанси Кремля.

За прогнозами Київської школи економіки, доходи Росії від продажу нафти і газу в цьому році скоротяться на 43 відсотки. На рівні $198 млрд доходи від викопного палива все ще будуть вищими за довоєнний рівень. Однак витрати на війну в Україні більш ніж поглинають додаткові доходи.

“Ми спостерігаємо значне збільшення видатків, що, ймовірно, пов'язано з війною, — каже Еліна Рибакова, старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки Петерсона, яка не є резиденткою. “Вони практично заповнили весь дефіцит, який був запланований на рік”.

Санкції та відтік західного бізнесу призвели до того, що за перші шість місяців цього року експортна виручка Росії впала на третину, а торговельний баланс погіршився на 70 відсотків.

Падіння експорту вдарило по вартості рубля. Цього року він втратив 39% своєї вартості по відношенню до долара і 47% по відношенню до євро.

“Для мене валюта є ключовим індикатором”, — каже Еш.

На початковому етапі війни російський уряд втрутився, щоб зміцнити рубль.

“Вони прагнули мати сильну валюту, щоб показати, що санкції не працюють. Тепер їм потрібна невелика допомога. Вони намагаються зміцнити власні валютні резерви. Це свідчить про те, що вони не мають стільки ліквідності, скільки люди думають, що могли б мати. Це явна ознака того, що справи йдуть не дуже добре”, — каже Еш.

Падіння рубля пришвидшує інфляцію. 21 липня Банк Росії підвищив процентну ставку на 1 процентний пункт до 8,5%, оскільки політики попередили, що базова інфляція “перевищила 4% в річному вираженні і продовжує зростати”.

Центральний банк заявив, що інфляція частково зумовлена “обмеженою доступністю трудових ресурсів”.

Так само, як Росія втрачає гроші, вона втрачає свою робочу силу. Це відбувається на кількох фронтах — мало того, що чоловіків призивають до армії і відправляють воювати, значна частина працездатного населення виїхала через страх бути відправленими на війну.

“Найнижча оцінка демографів, яку я бачила, — це 500 000 людей, які виїхали. Наша власна оцінка — один мільйон”, — каже Рибакова.

“Будь-які розмови про диверсифікацію або створення більш високої якості життя — це все не має сенсу”, — додає вона.

Путін, звичайно, не бажає визнавати нічого з цього, і є велика підозра, що офіційні дані про стан російської економіки підтасовуються для того, щоб намалювати більш оптимістичну картину.

Альтернативні показники свідчать про те, що справи в Росії йдуть гірше, ніж показує офіційна статистика.

Адріан Шміт і Ханна Сахо, економісти Європейського центрального банку, склали економічний трекер, який використовує 15 показників, незалежних від кремлівського агентства даних Росстат. До них відносяться дані про фінансові операції, імпорт, списки нерухомості та ціни, настрої на ринку праці та роздрібні продажі.

Альтернативний трекер корелює з офіційними даними, але з початком війни його показники постійно знижуються.

Наприклад, в той час як офіційні дані Росстату свідчать про падіння економіки на 0,4%, альтернативний показник ЄЦБ вказує на падіння на 3,2%.

Аналогічно, хоча офіційні дані свідчать про надзвичайно низький рівень безробіття в Росії, Німецька рада з міжнародних відносин вважає, що приховане безробіття — показник, який охоплює неоплачувані відпустки та часткову зайнятість — минулого літа сягнуло рекордного рівня в 4,66 мільйона осіб.

Втім, економісти обережні, щоб не перебільшувати масштаби економічного спаду в Росії.

За даними Київської школи економіки, Росія все ще заробляє на нафті близько 425 мільйонів доларів на день.

Рибакова з Інституту міжнародної економіки Петерсона вважає, що Захід повинен ще більше посилити санкції, щоб перетворити те, що зараз є повільним і болючим економічним опіком, на ревучий вогонь, який призведе до змін.

Однак офіційні особи можуть не поспішати: на цьому етапі війни наслідки посилення санкцій, швидше за все, відчують не стільки Путін і його союзники, скільки пересічні росіяни, багато з яких не підтримують війну.

Еш каже: “Чим довше вона триватиме, тим складніший вибір доведеться робити, тим більше почне страждати населення”.