Контракти.ua

Наслідки цієї, напевно, найбільшої рукотворної екологічної катастрофи в Європі після аварії на ЧАЕС важко уявити. Кремль зробив це навмисно, бо ще 20 жовтня 2022 року, тобто ще до звільнення Силами оборони України Херсона, Володимир Зеленський попереджав світ, що Росія готує цей теракт, бо вже тоді агрегати й дамба були заміновані. Український президент говорив, що всі лідери світу й міжнародні організації мають дати Росії зрозуміти, що теракт на Каховській ГЕС дорівнюватиме застосуванню зброї масового ураження. Але цього, на жаль, не сталося навіть після підриву дамби. Пише ТСН. 

Наразі по реакції світу ми бачимо лише засудження та занепокоєння. Деякі європейські медіа, публікуючи перші новини про підрив греблі, подавали це так, наче в цьому винна Україна. І саме це, до речі, офіційно заявив Кремль: Україна підірвала Каховську ГЕС, щоб залишити кримчан без води. Проте мета держави-терориста зрозуміла – зупинити контрнаступ Сил оборони України, який уже почався. Не можна сказати, що це було неочікувано, бо російські військові вже намагалися підірвати дамбу 12 листопада 2022 року – наступного дня після звільнення Херсона. Проте ніхто не думав, що ворог фактично вистрілить собі в ногу та почне шантажувати світ катастрофою на найбільшій в Європі Запорізькій АЕС, адже системи охолодження її реакторів живляться водою саме з Каховського водосховища.

Навіщо Путін віддав наказ підірвати Каховську ГЕС? Що замислили в Кремлі? Які ризики ця катастрофа несе для роботи Запорізької АЕС? Чи може Путін використати ядерну зброю? 

Путін підвищує ставки: головна ціль – зупинити контрнаступ

Що б там не розповідала російська пропаганда, Україна не має військових засобів такої потужності, щоб знищити Каховську ГЕС. Підрив греблі, турбін і генераторів російські терористи здійснили зсередини. За даними ГУР Міноборони, росіяни замінували дамбу ще у квітні 2022 року. Путін фактично вистрілив собі в ногу, бо функціонування Північно-Кримського каналу, яким півострів отримує воду, а кремлівський фюрер цим так вихвалявся, стане неможливим найближчі 10 років.

Ціль зрозуміла – зупинити наш контрнаступ. Гребля була єдиним шляхом, окрім Антонівського мосту, який і так майже зруйнований, якою можна було більш-менш нормально переправити танки й бойову техніку. Крім того, з’являлася інформація, що на островах нижче за течією вже точилися великі бої, і нібито українська армія планувала там висадження десанту. Хоча сценарій форсування Дніпра більшістю військових експертів розглядався як найменш імовірний.

На думку директора New Geopolitics Research Network Михайла Самуся, такої масштабної катастрофи і скидання води ворог, можливо, й не хотів, намагаючись підірвати одну секцію та якось регульовано затопити острови, на яких українські сили, очевидно, готували певні зусилля.

"Хоча я не згоден, що там планувалася масштабна висадка десанту. Це явно був не основний удар. Мова все ж таки йшла про допоміжні турбувальні дії морської піхоти та Сил спеціальних операцій на першому етапі, коли можна було б певні сили висадити та створити плацдарми на окремих напрямках. Хоча, знову ж таки, не володіючи перевагою в повітрі, такі десантні операції є дуже ризикованими", – коментує ТСН.ua Михайло Самусь.

За словами командувача Об’єднаних сил ЗСУ Сергія Наєва, підрив Каховської ГЕС не зашкодить контрнаступу, бо командування передбачало такі кроки ворога. Ба більше, російські сили теж будуть змушені відійти. Підривом Каховської ГЕС ворог затопив власну ж першу лінію оборони та мінні поля, які вони будували.

"Підрив Каховської ГЕС не вплине на плани українського контрнаступу. Відтягнути в часі основний удар Сил оборони України це також навряд чи зможе. Якщо говорити про російські позиції, починаючи від Олешок і далі вниз, перша лінія їхньої оборони зараз затоплена. А вона якраз і створювалася для недопущення висадки десанту. Якщо зараз, гіпотетично, українські війська, тобто Сили спеціальних операцій, морська піхота почнуть проводити точкові десантні операції, у ворога там не буде сил, щоб організовано їх відбивати, бо вони порушили свої позиції та лінію оборони. Вони зараз якось намагаються евакуюватися. І тут якщо б зараз таку операцію зненацька провести, то росіяни, навпаки, собі горя наробили, якщо дивитися з точки зору готовності цієї території до оборони", – підсумовує Михайло Самусь.

Ядерний тероризм: підрив Каховської ГЕС – загроза Запорізькій АЕС

Минулого тижня у відеокоментарі на атаку дронами на Москву Путін заявив про "спроби дезорганізувати роботу на ЗАЕС чи використати якісь брудні пристрої, пов’язані з атомною промисловістю, які українці мають розуміти". Тобто до підриву греблі Каховської ГЕС та подальшого шантажу України та світу можливою катастрофою на ЗАЕС у Кремлі готувалися давно.

Річ у тому, що вода на системи охолодження реакторів ЗАЕС подається саме з Каховського водосховища. Рівень води в резервуарі ЗАЕС вже суттєво впав. Наразі там намагаються закачувати якомога більше води до каналів охолодження та пов'язані з ними системи, відключаючи неосновних споживачів води. Керівництво ЗАЕС обговорює низку альтернативних джерел води для охолодження атомного об'єкта, серед яких великий ставок-охолоджувач поряд зі станцією.

За словами голови МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, наразі безпосереднього ризику для роботи станції немає. Проте якщо рівень води в резервуарі впаде нижче 12,7 м, то її не вдасться продовжувати закачувати, порушиться робота аварійних генераторів, а відсутність охолоджувальної води в основних системах упродовж тривалого періоду часу спричинить розплавлення. Тобто це сценарій Фукусіми. Крім того, з’являлася інформація про мінування системи колектора подачі води на 1-й та 4-й реактори ЗАЕС.

Реакція світу: новий вимір війни та визнання Росії країною-спонсором тероризму

Судячи з реакції світу, напрошується єдиний висновок – страх. Наразі не чути ні про нові санкції, ні про якусь рішучу відповідь на можливе умисне доведення Росією до катастрофи на найбільшій в Європі ЗАЕС. Проте, напевно, найбільше обурення як в українському сегменті соцмереж, так і в європейському викликав ранковий допис ООН у Twitter про "надзвичайно важливе свято" – день російської мови, де вони закликали підписатися ще й на російськомовну сторінку ООН.

"ООН твітить про культурне розмаїття, ігноруючи найбільшу катастрофу в Європі за останні десятиліття, спричинену виключно Росією. Навіщо мовчати?" – відреагував речник українського МЗС Олег Ніколенко.

За словами голови комітету ВР з питань зовнішньої політики й міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка, ООН згідно зі своїми принципами повинна засуджувати будь-який вплив на навколишнє середовище й життя мирних людей. У неї навіть є відповідна Конвенція, ініційована свого часу СРСР, про заборону військового впливу на природу. Проте коли російські окупанти зруйнували Каховську ГЕС, засудження від ООН не сталося.

"За цією конвенцією Україна може звернутися до Радбезу ООН. Питання в тому, що Росія може заблокувати в Радбезі ООН будь-яку резолюцію. Тому, на мою думку, треба одночасно порушувати питання про те, що Росія не має жодних правових підстав для перебування в ООН. Підрив Каховської ГЕС – це також воєнний злочин. Порушення Женевської конвенції 1949 року та додаткового протоколу до неї. Цей злочин входить до юрисдикції МКС”, – розповів ТСН.ua Олександр Мережко.

Абсолютно всі західні лідери засудили підрив Каховської ГЕС – черговий воєнний злочин та акт тероризму з боку Росії. Проте, напевно, найбільш вдалою була реакція канцлера Німеччини Олафа Шольца, який назвав це "новим виміром війни". До того ж, підрив греблі припав на день початку слухань у Міжнародному суді ООН щодо розгляду по суті позову України проти Росії у зв’язку з порушенням двох конвенцій ООН: фінансуванням тероризму та подолання усіх форм расової дискримінації.

Україна закликає G7 та ЄС запровадити проти Росії нові санкції за підрив дамби Каховської ГЕС – техногенний та екологічний тероризм. Також Київ скликатиме термінове засідання Радбезу ООН. Лише, напевно, наші найближчі сусіди – Чехія, країни Балтії та Польща – чітко сказали, що Росія є терористичною державою, яку необхідно зупинити. Очільник чеського МЗС Ян Ліпавський взагалі порівняв підрив дамби із застосуванням зброї масового знищення. Ну, а Росія в ООН на терміновому засіданні майже напевно буде розповідати нову казку свого ФСБ, що Україна начебто готувала теракт на території Росії з використанням брудної бомби.

За словами міністра закордонних справ України у 2014-2019 рр. Павла Клімкіна, Путін підвищує ставки одночасно в кількох вимірах: підрив Каховської ГЕС, щодо ЗАЕС і шляхом шантажу навколо зернової домовленості. На його думку, реакція західного світу на черговий воєнний злочин Москви достатньо адекватна.

"Для мене найцікавіше – як відреагує незахідний світ. Як зреагує західний – це абсолютно зрозуміло. Ми бачимо це, і це адекватна реакція. Бо зараз дуже цікаво, що скаже речник китайського МЗС із цього приводу. От тоді ми побачимо реакцію незахідного світу. Я вважаю, що зараз ми маємо працювати, в першу чергу, з незахідним світом, показуючи, що може бути і що ми відкриваємо ящик Пандори, що атаки на критичну інфраструктуру можуть бути де завгодно і як завгодно. А це означає, що, в принципі, наш спосіб життя поставлений під питання. От це ми маємо пояснювати в незахідному світі", – каже ТСН.ua Павло Клімкін.

Ну, і, напевно, найголовніше питання, яке наразі турбує українців, – що далі? Ядерна зброя? Підривом Каховської ГЕС Путін демонструє США, що він готовий натиснути на ядерну кнопку? На думку Павла Клімкіна, щодо ядерної зброї – це одне з питань, де є консенсус західного та незахідного світу. І це й Китай, який багато разів прямим текстом публічно казав, й Індія. І це означає, що тут Путін наривається на світовий консенсус.

"А от підіймати ставки, качати ситуацію та казати, що все це насправді через український контрнаступ, що втрачається певна контрольованість ситуації, яка для значної кількості світу важлива. Тому дуже важливо поновити дискусії щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму, бо ця тема майже заглохла. Зараз дуже важливо знову поставити її на порядок денний Конгресу. Восени там почнеться більш активна фаза президентської кампанії. На цьому тлі буде, я не сказав би, складніше працювати, але буде більше питань на порядку денному. Тому якщо до літньої паузи конгресмени, хоча б дехто з них, знову внесуть цю ініціативу й порушать це перед Адміністрацією Байдена, я вважаю, що це був би мінімально прийнятний для нас поштовх, щоб потім працювати", – підсумовує Павло Клімкін.