На кордоні Ірану та Афганістану у суботу, 27 травня 2023 року, сталося збройне зіткнення. Сторони звинуватили одна одну в ескалації, яка забрала життя не менше трьох осіб.
РБК-Україна зібрало все, що відомо про цей інцидент.
Стрілянина сталася на контрольно-пропускному пункті в районі міста Заболь на кордоні між провінціями Сістан та Белуджистан (Іран) та Німруз (Афганістан). Сторони покладають відповідальність одна на одну, стверджуючи, що саме противник відкрив вогонь першим.
Повідомлялося, що таліби атакували прикордонну базу та захопили її. У ході зіткнення вони застосували стрілецьку зброю та бронетехніку. Самі таліби опублікували відео, де видно, що вони близько підійшли до іранської бази. І заявили про намір боротися "з корумпованими Іраном з більшим ентузіазмом, ніж на війні проти США".
Згідно з офіційною афганською версією, інциденту передувала нібито провокація з боку Ірану. За словами прес-секретаря МВС Афганістану Абдулнофе Такура, прикордонні сили Ірану відкрили вогонь у напрямку провінції Німруз, і атака контрольно-пропускного пунтку була вогнем у відповідь.
Представник міністерства оборони уряду талібів Енаятулла Хоразмі заявив, що в прикордонній зоні іранські військові "знову відкрили вогонь, і почалася перестрілка". Також в Афганістані наголосили, що не хочуть війни, а ситуацію вдалося швидко взяти під контроль.
У той же час, за словами заступника командувача іранської поліції Касема Резаї, таліби близько 10:00 відкрили вогонь по дільниці з поліцейськими, які несуть службу на кордоні, з усіх видів озброєння. Як пише урядове інформаційне агентство Mehr, у сутичці застосовувалися стрілецька зброя, артилерія та легкі озброєння.
Рух "Талібан" заявив про нібито знищення 18 прикордонних об'єктів. І як докази опублікував відео якогось підриву.
За офіційними даними, у конфлікті загинули не менше двох іранських прикордонників та один афганський. Водночас у соціальних мережах є й неофіційні дані, згідно з якими лише з афганської сторони загинуло щонайменше 14 осіб та близько 30 отримали поранення.
На тлі цього інциденту неофіційні представники "Талібану" закликали розпочати бойові дії проти Ірану.
"Якщо старійшини дозволять джихад (священну війну, - ред.), ми скоро завоюємо Іран", - заявив один із них.
Проте цей інцидент навряд чи призведе до реальної ескалації. Зокрема, керівництво Афганістану вирішило діяти у більш примирливому та конструктивному тоні. Спікер Міноборони Хоразмі наголосив, що Ісламський емірат вважає саме діалог важливим для вирішення будь-якої проблеми.
"Створення приводів для війни та негативної діяльності не перебуває на користь жодної зі сторін", - додав він.
В іранському МЗС застерігають Афганістан про те, що будь-який конфлікт призведе до стратегічних втрат. За словами начальника головного управління з Південної Азії Сейєда Расула Мусаві, обом сторонам слід бути напоготові та уникати подібних зіткнень у майбутньому.
Збройна сутичка сталася на тлі словесної суперечки влади Ірану та Афганістану через проблемне питання, пов'язане з водою з річки Гільменд. У середині травня президент Ірану Ібрагім Раїсі виступив із попередженням.
"Я хочу передати керівництву Афганістану, щоб вони дуже серйозно поставилися до моїх слів: я попереджаю їх, щоб вони якнайшвидше віддали Ірану його частку води. Поставтеся серйозно до моїх слів, щоб потім не скаржитися", - заявив він.
У відповідь один із відомих ватажків "Талібану", колишній представник поліції Мубін Хан опублікував відео, на якому наповнює пластикову ємність водою і каже, що хоче відправити її Раїсі.
"Я набираю воду для нього, тому що він направив нам серйозні попередження. Будь ласка, не надсилайте нам серйозних попереджень, тому що ми налякані", - саркастично зазначив Хан.
Після цього іранський посол у Кабулі дав місяць на виконання прохання з боку Тегерану. Близькі до уряду талібів діячі розкритикували іранські попередження, а командувач збройних сил у провінції Пактія побажав, щоб "Бог надав можливість для війни, і таліби дали показовий урок нащадкам Заратуштри".
Між Афганістаном та Іраном через історичні проблеми з демаркацією існують невирішені питання навколо водних джерел на кордоні. З приходом талібів до влади у 2021 році ситуація ускладнилася через бажання перекрити потоки, задіявши греблю на річці Гільменд.
Відповідно до домовленостей від 1973 року Афганістан має щорічно надавати Ірану 850 млн кубометрів води з Гільменда. Це найдовша річка в Афганістані завдовжки 1100 кілометрів, яка впадає в озеро Хамун на іранській території.
Проблема в тому, що таліби стверджують про нестачу води через посуху та малу кількість опадів. За їхніми словами, навіть якщо вони відкриють греблю, вода не дійде до пересохлого озера. Влада Ірану не вірить у це, звинувачуючи талібів у будівництві додаткових гребель.
За оцінками іранської сторони, країна переживає глибокий дефіцит водних ресурсів, і близько 270 населених пунктів страждають від гострої нестачі води.
Крім того, Іран не визнає уряду талібів в Афганістані. Під час першого їхнього правління з 1996 по 2001 роки було страчено 10 іранських дипломатів. Це призвело до мобілізації, але напруженість вдалося зняти за посередництва ООН.
Міністр внутрішніх справ Ірану Ахмад Вахіді заявив, що на даний момент конфлікт вичерпано, сторони провели переговори і "жодних проблем немає".
"На кордоні відбулася перестрілка з боку афганських прикордонників, і, природно, що їхня реакція була відповідною", - зазначив він і додав, що прикордонний пункт, який раніше атакували таліби, працює та відкритий для руху транспорту.
Він також наголосив, що якщо води в Гільменді достатньо, то Іран має отримати свою долю. А якщо ні, то питання необхідно прояснити, оскільки експерти мають сумніви в правдивості слів талібів.
Як заявив Вахіді, сторони сформують спільний комітет для відвідування гребель та вирішення проблеми.
Зазначимо, подібних зіткнень на кордоні між країнами було багато за останні півтора роки. Зокрема, у грудні 2021-го внаслідок сутички з талібами загинуло кілька людей. За даними іранської сторони, таліби відкрили вогонь по фермерах, які перейшли кордон. Після цього вони атакували прикордонний пункт Дахраєс і захопили його разом із кількома іншими блокпостами та військовою базою на території Ірану.
Зіткнення закінчилися наступного дня після того, як сторони дійшли згоди. Всі ці перестрілки мали локальний характер і були пов'язані зі суперечкою за землю та водні ресурси. Причому не з усім "Талібаном", а з його окремими угрупованнями.
Таким чином, незважаючи на непрості відносини між Іраном та Афганістаном, до великої війни навряд чи дійде. Принаймні офіційна позиція Тегерана та Кабула наголошує, що така ескалація нікому не потрібна.
Зазначимо, лише півтора роки тому в Афганістані завершилася 20-річна війна між талібами та коаліцією західних сил, яка підтримувала демократичний уряд.
Вторгнення США та Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF) було продиктовано відмовою "Талібану" видати терориста Усаму бен Ладена після терактів 11 вересня 2001 року. У результаті американська сторона проголосила за мету повалення режиму талібів, вигнання їх з Афганістану та захоплення учасників "Аль-Каїди".
Операція стала найтривалішою в історії США. З липня 2011 року розпочалося поступове виведення військ, через два роки забезпечення безпеки передали місцевим силовим структурам. З 2015 року бойові дії проти талібів вели сили американського спецназу та афганських силовиків за підтримки країн НАТО. У серпні 2021 року таліби перейшли у масштабний наступ та відновили свою владу, а західна коаліція поспіхом залишила країну.