Контракти.ua

Наразі Україна контролює лише 20% Чорноморського узбережжя. Попри продовження дії зернової угоди, вона фактично заблокована. В українському уряді кажуть, що Росія не погоджує спільні (Туреччина, ООН, Росія) інспекції суден, що йдуть до та з українських портів. Якщо Росія продовжуватиме блокаду, ціни на продовольство в світі зростуть на 15%. Пише ТСН. 

Росія перетворює Чорне море на своє внутрішнє озеро, як це вже зробила з Азовським морем. Після збиття американського безпілотника двома російськими винищувачами над Чорним морем, днями розголосу набув інцидент із ледь не збитим російською ракетою британським літаком-розвідником у вересні минулого року біля узбережжя окупованого Криму. Всі посилаються на злиті секретні документи Пентагону, за що ФБР вже заарештувала 21-річного військовослужбовця Джека Тейшейру. Хоча це ще в жовтні 2022 року офіційно підтверджував міністр оборони Великої Британії Бен Воллес.

Ще до початку повномасштабної війни Україна пропонувала НАТО створити спільну флотилію країн Чорноморського регіону. Та й ідея насправді не нова. Вона зʼявилася ще до війни Росії проти Грузії у 2008 році. Проте тоді до цього хотіли залучити й Росію. Наразі ж Україна пропонує створити корабельну коаліцію. Проте шансів майже немає. Це дуже дорого, США не виявляють лідерства й панічно бояться прямого військового зіткнення НАТО з Росією, а інші країни-члени Альянсу Чорноморського регіону - Румунія та Болгарія - не дуже то й хочуть проявити ініціативу.

Що ж до Туреччини, члена НАТО, вижимаючи по-максимуму із зернової угоди та російських грошей за обхід санкцій, Анкара ще й закриває очі на порушення Росією Конвенції Монтре, коли на комерційних суднах, які не зупиняються для перевірок, може перевозитися зброя. Влітку 2022 року, коли укладали зернову угоду, у ЗМІ зʼявлялася інформація, що британські кораблі можуть супроводжувати судна, які йдуть до та з українських портів. Проте без лідерства США щодо цього, надто про створення морської коаліції Чорноморських та країн членів НАТО, які мають потужний флот, шанси на деокупацію Чорного моря від російської присутності залишаються мізерними.

Про все це говорили на першій Чорноморській конференції з питань безпеки в Бухаресті 12-13 квітня, де побував і ТСН.ua.

Київ-Бухарест-Київ

Посунути Росію

Насправді ця конференція мала відбутися ще два роки тому. Саме тоді, коли була започаткована Кримська платформа, і коли Туреччина та Болгарія заблокували створення спільної флотилії країн Чорноморського регіону. Наразі Чорне море фактично заблоковане Росією й не проглядається жодного бажання наших західних партнерів допомогти повернути безпеку до регіону.

Виступаючи на конференції в Бухаресті, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску запевнив, що його країна закликатиме до постійної та стійкої присутності НАТО вздовж усього східного флангу з міцним компонентом у Чорному морі - додатковим регулярним морським флотом для захисту свободи судноплавства. Проте, за словами численних експертів із різних країн, які були присутні на цій конференції, це радше слова, які навіть не знайшли відображення у спільній заяві міністрів закордонних справ та оборони України, Румунії та Молдови, які мали зустріч у Бухаресті.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба не зміг особисто приїхати до Бухареста, тому вмикався онлайн, де дуже правильно вказав, що Захід не мав послідовної чорноморської стратегії, на відміну від Росії.

"Чорне море потрібно зробити тим, чим стало Балтійське море – морем НАТО, та напрацювати всеохоплюючу систему безпеки для всіх країн регіону", - сказав Кулеба.

На ці його слова одразу ж відреагував прессекретар Путіна Дмитро Пєсков, заявивши, що ніколи цьому не бути. Проте, якби ж Захід розглядав хоч якісь шляхи деблокади Чорного моря. Якраз до першої Чорноморської конференції з питань безпеки в Бухаресті українські експерти з Кримської платформи презентували свою візію деблокади Чорного моря та забезпечення сталого миру в регіоні.

По-перше, попри те, що членами НАТО є три країни Чорноморського регіону, ні 2014 рік, ні 2022 рік не змусили Альянс розробити комплексну стратегію щодо Чорноморського регіону.

По-друге, потрібна ротаційна присутність військових кораблів і літаків США та НАТО в Чорному морі.

По-третє, за лідерства США, НАТО має сприяти створенню Об’єднаного багатонаціонального штабу, відповідального за навчання, планування та координацію всіх військових дій країн-членів і партнерів у Чорноморському регіоні.

По-четверте, треба створити Спільну військово-морську платформу в Чорному морі для регулярного патрулювання.

І, по-пʼяте, враховуючи зростаючі ракетні загрози з боку Росії та Ірану, США, їхні союзники та партнери мають підійти до ідеї створення інтегрованої мережі протиповітряної та протиракетної оборони.

Про це говорив і Дмитро Кулеба, вмикаючись онлайн до конференції в Бухаресті. Мова про спільну систему ППО та ПРО країн східного флангу НАТО та України. На думку експертів, це може посилити захист як військово-морських баз у Румунії, так і українських портів, а також забезпечити безпеку Молдови.

"У нас ці можливості не дуже добре розвинені, скажімо так. Тому ми також маємо інтерес розвивати власні спроможності, щоб захищати наш повітряний простір як за допомогою радарів, так й інших можливостей. Але ми маємо чітку координацію та обмін інформацією з Україною, Румунією та іншими партнерами", - сказав ТСН.ua міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску, не підтвердивши, й не спростувавши, що переговори щодо можливої інтегрованої системи ППО та ПРО України, Румунії, Молдови та інших країн регіону є на порядку денному.

Проте головна проблема наразі полягає в тому, що до всього іншого наші західні партнери готові обговорювати всі ці ініціативи щодо забезпечення сталого миру в Чорноморському регіоні лише після закінчення війни. Навіть на запитання Ганни Шелест, директорки Програми безпекових студій Ради зовнішньої політики "Українська призма", на одній із панелей про започаткування хоча б місії ЄС щодо розмінування Чорного моря, міністр закордонних справ Болгарії Ніколай Мілков сказав, що це питання якщо й обговорюватиметься, то після закінчення війни.

Уникнути Третьої світової

Виступаючи на конференції в Бухаресті, президент-засновник Міжнародного безпекового форуму в Галіфаксі Пітер Ван Праг нагадав, які помилки минулого призвели до найбільшої війни на європейському континенті після закінчення Другої світової:

"Якби Україна капітулювала, як деякі європейські лідери закликали це зробити президента Зеленського, не важко уявити, де б ми зараз були. Треба визнавати свої помилки. Минулого тижня (3-4 квітня - ред.) виповнилося  рівно 15 років від часу проведення Бухарестського саміту. Тоді я мав честь організувати конференцію саме в цьому залі (у Палаці офіцерського кола в Бухаресті - ред.). І президент США Буш підтримував надання Україні та Грузії ПДЧ. Але наступного дня це було відхилено Ангелою Меркель, Ніколя Саркозі та іншими. І Путін вторгся до Грузії в серпні, до України - у 2014, і почав повномасштабне вторгнення у 2022 році".

Про 15-ту річницю з часів проведення сумнозвісного для України Бухарестського саміту НАТО минулого тижня на ТСН.ua вийшла велика стаття. І справа не лише у виправленні помилок, а й у їхньому неповторенні. Захід, за лідерства США, вже зараз має почати реальне обговорення членства України в НАТО. А на перехідний період нам потрібні залізобетонні безпекові гарантії на кшталт тих, що були надані Фінляндії до її вступу в НАТО, та є наразі у Швеції, яка ще не доєдналася до Альянсу.

Ну а головним ключем до деблокади Чорного моря та забезпечення стійкого миру в Чорноморському регіоні є повна деокупація та демілітаризація Криму. Проте без далекобійних можливостей та сучасних західних винищувачів зробити це буде вкрай складно. Й тут вже запитання до Заходу, надто - США - чому вони зволікають, або чого бояться.

Найпоширеніше пояснення, яке доводиться чути, - це особливість Криму. Мовляв, його деокупація неодмінно призведе ледь не до ядерної ескалації з боку Росії, що спровокує пряме зіткнення Росії та НАТО, й Третю світову війну. За словами старшої аналітикині Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенії Габер, стратегія недопущення ескалації з боку Росії більше не працює. Тому треба збільшити військову допомогу Україні. Також дуже влучно на це відповів міністр оборони України Олексій Резніков, виступаючи на конференції в Бухаресті:

"Ми не маємо боятися застосовувати силу та жорсткі санкції. Агресори мають визнати, що досягти результату їм не вдасться, натомість вони отримають колосальні збитки".

Захід має нарешті чесно визнати - політичного вирішення війни Росії проти України не існує. Путін, Кремль та Росія розуміють лише силу. Саме тому НАТО має продемонструвати цю силу, надавши Україні всю необхідну зброю для звільнення Криму та забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі. Наразі, за словами капітана 1-го рангу запасу ЗСУ Андрія Риженка, Україна пропонує створити корабельну коаліцію.

На першому етапі зачищення Чорного моря від присутності Росії, Україні дуже б стали в нагоді невеликі катери й ракетні катери, які б могли виконувати функції контролю узбережжя, боротьби з мінами й диверсантами, а також висадки наших сил спецпризначення на коси, острови.

"Справа в тому, що катер несе ту ж саму кількість, що й корвет, він набагато дешевший і живучіший. У нас зараз є три катери класу Island, які ми отримали від США. Вони гарні, але на них недостатньо зброї. Чотири "Гюрзи" у нас захопили в Бердянську, три залишилося, хоча це не морські катери. І все. Нам зараз треба наносити удари по російським кораблям, які ховаються за Кримський півострів. Бо берегові батареї не добивають. А ці катери могли б вискакувати десь на 40-100 миль від узбережжя, наносити удар і повертатися. Для них треба було б прикриття ППО. Але наші берегові комплекси могли б прикривати. Або застосовувати авіацію, якщо б були F-16", - каже ТСН.ua Андрій Риженко.