У Міноборони розповіли деталі наступу росіян у перші дні широкомасштабного вторгнення
Початковий план росіян із захоплення Києва був розрахований на короткострокову операцію тривалістю в 3-5 діб, за прикладом проведених СРСР операцій в Угорщині, Чехословаччині і Афганістані.
Про це заявив генерал-лейтенант Олександр Павлюк, пише РБК-Україна.
"Початковий план захоплення Києва був розрахований на короткострокову операцію тривалістю в 3-5 діб. Подібний план був використаний СРСР в Угорщині в 1956-му, Чехословаччині в 1968-му та в Афганістані у 1979 році", – розповів він.
Павлюк додав, що росіяни за звичним для себе принципом планували якнайшвидше висадити сили спеціальних операцій (ССО) і повітряні десанти на підступах до Києва – на аеродромах Гостомель і Васильків. Далі противник хотів ракетними та авіаційними ударами знищити українську систему ППО, пункти управління військових частин ЗСУ, Нацгвардії та обʼєкти критичної інфраструктури. Потім за умов дезорганізації і краху системи управління захопити урядовий квартал та ліквідувати або заарештувати українське керівництво і натомість встановити своїх ставлеників – маріонеток.
"Зважаючи на те, що у знищеній техніці росіян була парадна форма одягу, вони більше готувались до параду на Хрещатику, а не до вуличних боїв. Згодом, безумовно, цей план змінився, оскільки наміри противника було вщент розбито Силами оборони”, – зазначив Павлюк.
За його словами, російські війська перегрупувались і все ще намагались захопити столицю: повністю оточити та блокувати місто, нанесенням вогневих ударів посіяти паніку серед місцевого населення та примусити силовим шляхом здатися.
Ворогу вдалося висадити десант на аеродромі Гостомеля, але не зміг це зробити у Василькові. Після висадки ворожого десанту, який прямував на столицю зі сторони Чорнобильської зони, з цього самого напрямку просувалися і колони російської техніки – аж до наближення їх до річки Ірпінь і розгортання понтонів для форсування водної перешкоди. Там розпочалися бойові зіткнення на важливих об'єктах інфраструктури у напрямку Гостомеля та Горенки.
Одночасно з цим російські війська здійснювали наступальні дії на Сіверському напрямку (Чернігівська область) силами до пʼятьох БТГр зі складу угруповання центрального військового округу РФ. Їх вдалося зупинити на глибині приблизно 70 км в районі населеного пункту Седнів.
З північного сходу противник силами до чотирьох БТГр вклинився на глибину до 125 км, просуваючись в напрямку столиці від Новгород-Сіверська, а також здійснював рух з Сумського напрямку.
"Щоб оточити Київ, росіяни почали також просуватися до Житомирської траси. Запеклі бої точилися в Бучі та Ірпені. Важливим містом на шляху росіян до Києва став Макарів. Окупанти не взяли місто під повний контроль, а обійшли його", – додав Павлюк.
Найкритичнішим моментом операції з оборони Києва були бойові дії у селищі Мощун. Сили оборони дали відсіч окупантам та не дозволили переправитись через річку Ірпінь і дійти до столиці по найменшій відстані аж до площі Шевченка.
