В умовах повномасштабної війни багато українців змушені зустрічати Великдень за кордоном, зокрема у Польщі.
Розповідаємо коли та як святкують пасху у цій країні. Коли та як святкують пасху у Польщі пише ТСН.ua
Святкування Великодня, як і інших великих церковних свят, не збігається у християн західного та східного обрядів, цього року пасха у Польщі буде відзначатися 9 квітня 2023 року. А 8 та 10 квітня будуть в країні офіційними вихідними.
Передує Великодню сорокаденний піст. Dies Cinerum – це латинська назва католицького дійства, що передує початку посту. За традицією поляки в цей день ідуть на службу до церкви, після закінченні якої священник за допомогою освяченої золи малює на лобі хрест – символу тлінність буття.
Помолившись в костелі, отримавши хрест на лобі та приготувавшись до посту, наступного дня поляки святкують Жирний або товстий четвер. Інша назва цього дня «Залишки» (Ostatki).
Більшість католиків визнає Жирний вівторок, тобто «об'їдаються» напередодні Попільної середи. Але у поляків жирним є саме четвер.
В цей день поляки намагаються з'їсти якнайбільше, спустошити свої комори для того, напевно, щоб ніщо не спокушало під час посту. В сучасній Польщі в цей день прийняті пишні застілля.
Далі починається піст.
В останню неділю перед Великоднем відзначають Palmowa niedziela, день, коли був убитий Ісус.
За християнською традицією символом цього дня є пальмове листя. Знайома верба часто замінює пальмове листя. Вербові гілочки, зв'язані в пучки та прикрашені називаються палемками та освячуються в костелах.
Вважається, що палемки є оберегами від злих сил, а в будинку, в якому вони розташовуються, буде щастя і затишок. Більше того за допомогою вербових гілочок бажають успіху один одному — для цього завдають удари по людині. Тому, якщо вас на вулиці почнуть «бити» гілками дерева, не лякайтеся і не обурюйтеся, вам бажають удачі.
Тиждень від Пальмового воскресіння до Великодня, характеризується самим строгим постом. Цей тиждень називається Wielki tydzień, причому великим називають і сам тиждень, і кожен його день. Закінчується період Страсною суботою, а в деяких регіонах країни "похоронами оселедця".
Обряд прощання з постом називається ще «Похоронами жура й оселедця» поширений лише в деяких регіонах напередодні Великодня.
Це більш народна традиція завершення посту — поляки позбавляються від обридлих за час посту страв, готуючись до різноманітнішої їжі.
Великдень святкується три дні - у страсну суботу, безпосередньо у Великдень та наступний, другий день святкування
Суботу напередодні Великодня поляки присвячують підготовчим заходам. Обов'язковим є відвідування костелу всією сім'єю, де відбувається освячення święconki – спеціального кошика з продуктами. До кошика обов’язково кладуть символічні продукти — паску, домашню ковбасу, сир, сіль, хрін, хліб, мед, яйця.
Великодня неділя — це день закінчення посту, основний день свята. За стіл сідають з ранку, після святкової служби усі члени сім'ї.
Другий день Великодня називають ще Śmigus-Dyngus.
Śmigus – це згадана традиція «бити» оточуючих палемкой, освяченою вербою. Якщо у Пальмову неділю це роблять обережно, то на другий день Великодня можуть вже розійтися. Традиція Dyngus нагадує колядки, коли діти ходять від хати до хати, випрошуючи частування.
Другий день після пасхи ще називають Мокрим понеділком. Тому що у разі відмови пригостити дітей цукерками "жаднюгу" можуть облити водою. А увечері можуть кинути «водяну бомбу» з вікна, бризнути з-за рогу, а то й просто вилити на голову відро води.