Контракти.ua

228  —  15.02.23
Спеціалісти UA1 розповіли, як позначиться на гемблінг-індустрії скасування спрощеної системи оподаткування
Спеціалісти UA1 розповіли, як позначиться на гемблінг-індустрії скасування спрощеної системи оподаткування

Восени 2022 року Верховною Радою України було затверджено в першому читанні законопроєкт №8079, що передбачає заборону перебування гемблінг-бізнесу на спрощеній системі оподаткування. В січні 2023 законопроект було схвалено на повторному читанні і закон вступив в дію.

Легалізація гральної індустрії в Україні розпочалася на початку 2021 року і за цей час було ініційовано досить багато змін в законодавстві. В березні 2022 року гемблінг-сфера отримала можливість сплачувати до бюджету податок у сумі лише 2% від доходу (а не 18% податку на прибуток та 20% ПДВ), внаслідок чого до держбюджету було перераховано значно менше коштів, ніж очікувалось.

Скасування для гемблінг-індустрії можливості сплачувати мінімальний податок виправдане тим, що сфера приносить великий прибуток навіть під час війни, і державі втрачати ці гроші невигідно. З іншого ж боку, гральний бізнес зараз переживає непрості часи – наземні заклади в кризі, активно працюють лише онлайн-казино.

А законопроєкт №8079 передбачає великий тягар для перспективного бізнесу, який може стать причиною банкрутств або переходу його в «тінь». І всі зусилля та зміни, ініційовані в межах легалізації, можуть звестися нанівець. З огляду на те, що саме від казино онлайн Україна зараз отримує значні кошти за ліцензії (більше 2 мільярдів гривень за 2022 рік), серйозну допомогу в якості благодійних внесків, перерахувань на спецрахунки ЗСУ тощо, рішення перевантажити індустрію є ризикованим.

Які податки та відрахування передбачає законопроект

Чинне податкове законодавство наразі не враховує особливостей функціонування гемблінг-індустрії та не дає можливості організувати чесну та справедливу систему відрахувань.

Після прийняття законопроєкту гральний бізнес повинен сплачувати в казну:

  • 18% з прибутку;
  • 10-18% GGR;
  • 22% єдиного соціального внеску;
  • 19.5% в якості податку з виграшу гравця;
  • 1.5% воєнного збору;
  • 20% ПДВ на суміжні контракти різних галузей.

З такими податками гральний бізнес зможе окупитися за сприятливих умов протягом 2-3 років після запуску. Під час війни терміни значно подовжуються. І це ставить під питання не лише існування гемблінг-індустрії в Україні, але і її інвестиційну привабливість – адже навіть сьогодні багато світових гігантів висловлюють бажання співпрацювати, відзначаючи успіхи українських фахівців в розвитку онлайн-сфери та позитивні зрушення на шляху легалізації.

До яких наслідків може призвести збільшення податкового тягаря для гемблінгу

Окрім зниження інвестиційної привабливості українського гемблінгу для іноземних партнерів та ризику переходу операторів «в тінь», є ще кілька проблем. Так, онлайн-казино задля виживання можуть бути змушені підняти комісійні платежі, скасувати більшість вигідних пропозицій.

Як зазначає менеджер по роботі з клієнтами UA1 Кирило Кравченко, в 2022 році сфера змогла вистояти лише за рахунок привабливих умов для користувачів, акцій та бонусів. Кількість охочих покрутити слоти та пограти в покер значно знизилась, але оператори змогли створити сприятливі умови задля повернення постійних гравців і привернення уваги нових. Якщо ж доведеться економити кошти за рахунок користувачів, це може значно знизити популярність ігор і прибутки, зробити бізнес нерентабельним.

Неконтрольоване збільшення податків може спровокувати низку негативних наслідків і для інших галузей. Так, перехід гемблінгу в «тінь» та зниження темпів розвитку онлайн-сектору вплине на ІТ-сферу, ресторанно-готельний бізнес й інші галузі, які сьогодні тісно взаємодіють з операторами. В той час, як спеціалісти оцінюють загальний кумулятивний ефект від легалізації азартних ігор для економіки в 30 мільярдів гривень за рік, протягом наступних років гарний результат може зійти нанівець.