Путін не готовий ні до затяжної війни, ні до ядерного удару, - ISW
Президент Росії Володимир Путін неодноразово ставив високі цілі, закликаючи свій уряд та збройні сили до їх досягнення, але утримуючись від ухвалення дорогих рішень, яких потребує затяжної війни. Глава Кремля не готовий йти на ризик через загрозу втратити свій статус, тому малоймовірно, що він готовий застосувати ядерну зброю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики пишуть, що російська влада із запізненням проводить великомасштабні військові реформи і ставиться до ситуації в Україні як до затяжної та великої війни.
Однак сам Путін продовжує дотримуватися тієї ж моделі стриманого ухвалення рішень.
Кремль із запізненням проводить кадрову мобілізацію та реорганізацію, яку він реально мав провести перед початком вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Путін явно зволікає з оголошенням про другу хвилю мобілізації, при цьому американські та західні офіційні особи зазначають, що глава Кремля знову схиляється до проведення тихої мобілізації через побоювання щодо крайньої непопулярності першої хвилі.
Повідомляється, що Путін додатково проводить опитування, щоб оцінити, як росіяни сприймають мобілізацію. ISW також спостерігав суперечливі повідомлення від представників Державної Думи Росії та представників Кремля щодо змін у мобілізаційних та призовних протоколах, що, ймовірно, вказує на те, що Путін наказав підготувати ці положення, але не хоче оголошувати про них громадськість.
На думку експертів, Путін покладається на групу цапів-відбувайлів, які публічно ризикують замість нього і беруть на себе провину за російські військові невдачі і непопулярну політику.
Путін дозволяє, а іноді й сприяв критиці російськими блогерами Міноборони Росії, щоби зняти з себе провину. Путін, наприклад, позиціював міністра оборони Росії Сергія Шойгу та Міноборони як обличчя свого найнепопулярнішого всередині країни рішення — наказу про часткову мобілізацію — змусивши Шойгу пояснити положення про мобілізацію в телеінтерв'ю.
Путін навіть публічно дорікав Міноборони і закликав дослухатися до критики. Глава Кремля також неодноразово перетасовував структуру російського командування протягом усієї війни
Путінські мережі державної пропаганди також поклали відповідальність за спірне виведення російських військ із західного (правого) берега Херсонської області та міста Херсон у листопаді 2022 року на колишнього командувача Збройних сил Росії в Україні генерала армії Сергія Суровікіна
Президент РФ регулярно використовував російську Державну Думу для встановлення умов для ухвалення суперечливих рішень, щоб подати його як збалансованого лідера.
Путін також не повною мірою прихильний до ультранаціоналістичної риторики, яка природно випливає з його максималістського вторгнення в Україну, попри те, що він використовує деякі її елементи у своєму виправданні війни в Україні.
Аналітики вважають, що небажання Путіна йти на ризик, безпосередньо пов'язаний із його звичайною війною в Україні, вказує на те, що він, як і раніше, навряд чи піде на ядерну ескалацію, чи війну з НАТО.
Раніше ISW оцінювала, що загрози Росії щодо НАТО з використанням звичайних озброєнь не відповідають можливостям Росії і що Москва використовує ядерні загрози насамперед для залякування Заходу.
Очевидно, Путін цінує свій внутрішній статус-кво і намагається уникати ризикованої політики для досягнення власних цілей, йдеться у звіті ISW.
"Путін також продовжує демонструвати, що він залишається обачливою людиною, яка приділяє значну увагу усуненню ризиків, навіть попри те, що його сприйняття ситуації, з якою він стикається, розходиться з реальністю", - наголошують в ISW.
Нагадаємо, раніше Путін наказав військам захопити всю територію Донецької та Луганської областей України до березня, проте аналітики назвали таке завдання нереалістичним.
