Контракти.ua

Нафтові санкції, що почали діяти 5 грудня, попри очікування скептиків, виявились ефективними. Росія нині продає нафту майже за собівартістю, а 5 лютого набирають чинності наступні обмеження - діятимуть дві стелі цін на російські нафтопродукти. Дизельне пальне і бензин не дозволять купувати дорожче за 100 доларів за барель, для мазуту стеля - 45 доларів. Чергового удару по російських прибутках завдають США, країни ЄС, Великобританія, Японія, Австралія та Канада, йдеться в ТСН.

Росія, говорять гострослови, не виробляє нічого крім лиха і вуглеводнів - так називають викопне паливо. Політологи ж помітили ще одну річ: Росія, яка нібито ніколи ні на кого не нападала, в останні десятиліття починає свої війни з сусідами лише, коли нафта коштує не менше 100 доларів за барель, а "кубишка" лускається від дурних грошей. Так було донедавна, та, схоже, ці тучні роки залишились для росіян позаду.

На початку грудня, коли США та Євросоюз оголосили, що відмовляються від російської нафти самі та запроваджують цінову стелю для інших, це рішення багато критикували. Мовляв, стеля у 60 доларів - завелика, хай була би вдвічі нижчою. Тим паче, Росії вдалось прилаштувати частину нафти, продаючи її Китаю та Індії. Та в реальності санкції змусили її продавати нафту майже вдвічі дешевше за ринкову ціну та ще побігати за охочими її купити, вигадувати схеми напівлегальних постачань і витрачатись на створення флоту зі списаних танкерів. Водночас, російський бюджет, який планується на три роки, був розрахований на ціні у 70 доларів за барель та докризових обсягах продажів. “Раптом з'ясовується, що нафта продається не по 70 доларів за барель, а лише по 48. Мало того, ми зараз бачимо, що окремі партії нафти з балтійських портів йдуть за ціною 37-38 доларів за барель. І ось, з огляду на таку картину, одразу можна сказати, що російський бюджет опинився у програші. Тобто буде менше грошей, щоб вести війну”, - каже російський економічний аналітик Михайло Крутіхин.

Очікування тих, хто розраховував на швидке банкрутство Росії, вони не виправдали. Санкції діють повільно та все ж війна обходиться Росії дорого: фонд національного добробуту - урядова "кубишка", яку поповнювали нафтогазові надприбутки, торік скоротився на рекордні 35 мільярдів доларів, це його п'ята частина. Хоча головні - нафтові санкції почали діяти лише з грудня, тож їхній ефект Росія відчує цьогоріч. До того ж, цінову стелю незабаром планують переглянути і знизити ще. Вибити в агресора зброю з рук та при цьому не нашкодити собі та світовій економіці - ось мета, якої прагне клуб країн демократичного світу. “Ми працювали з коаліцією країн, щоб встановити обмеження на ціни російської сирої нафти, і незабаром ми зробимо те саме для російських нафтопродуктів. Мета – стабілізувати світові ціни на енергоносії та зменшити російські доходи”, - кажуть партнери.

Росіяни винаходять схеми обходу санкцій, та вони складні, дорогі і допомагають продати лише незначну частину надлишку нафти. Наразі, коли вже починають діяти обмеження на російські нафтопродукти, доведеться виявляти ще більше винахідливості. Альтернативних покупців на них, замість Європи, знайти непросто. Адже Китай та Індія охоче купують російську нафту за демпінговою ціною, однак самі є виробниками  пального. Натомість європейці, які купували половину російських нафтопродуктів, передусім, дизель та мазут, підготувались до цього кроку - зробили запаси та знайшли альтернативу російському пальному.

“Абсолютно реально знайти нові обсяги і замістити російське пальне. Що відбулось в Європі цього року – вони вирішили набагато складнішу задачу - забезпечення себе природнім газом. Вони відмовились від російського і росіяни ще самі собі вистрілили в ногу, коли почали обмежувати постачання. Так ціна злетіла до 3 тис доларів. Але до чого це призвело? Що газові танкери поїхали з усього світу до Європи. І стали у величезну чергу, що навіть європейські порти не могли перевалити такий обсяг. І тоді відбулось зниження до тисячі доларів, втричі ціна впала, тому що ринок наситився. Таке ж саме буде і з дизпальним”, - запевняє експерт Юрій Куюн.

Російські контрзаходи, наприклад, указ Путіна не продавати нафту тим країнам, які вирішили дотримуватись цінової стелі, на думку економістів, лише посилюють проблеми країни-агресорки дефіциту доходів та перевиробництва нафти, бо зберігати її вже нема де, законсервувати свердловини фактично неможливо. Вони переважно на півночі - у вічній мерзлоті, і якщо зупинити качати нафту, вона розпадається на тверді речовини - свердловина парафінується. Відновити видобуток з неї потім настільки дорого, що це не має сенсу, треба бурити нову, або зупиняти виробництво. Це не матиме негайного ефекту. Однак доходи російського бюджету і напряму дуже сильно залежать від нафти і газу. Економісти порахували: західні енергетичні санкції здатні на 20-30 відсотків скоротити прибутки російської скарбниці.