Війна і корупція. «Нам треба знову пережити серйозний страх і шок, щоб навчитись розставляти пріоритети»
Віктор Андрусів: Маю дилему. Найближчим часом багатьом з нас стане дуже страшно. Путін не сидить без діла, і що-що, але на 24 лютого він не хоче виглядати лохом. Ще менше лохами хоче виглядати його свита. Тому вони будуть робити різні речі, заяви і кроки – від яких точно буде страшно. Вже зараз багато хто отримує всіляки там «секретні інфи» від брата кума, який працює в ГУР, СБУ, СЗР і тому подібне, про те, що буде «страшно».
І от я хотів написати вам, чому не варто боятись, що буде відбуватись насправді, що буде стояти за різними кроками, як будуть розгортатись події, де буде наступ, яких розмірів і тому подібне. Але я роззирнувся навколо і побачив, що наше суспільство трохи оху..ло.
Поки на Східному фронті без змін, внутрішні питання вийшли на перше місце. Давайте сратись з премії Коболєва, з конкурса на директора НАБУ, давайте обмусолювати кадрові рішення і призначення, побажання типової співробітниці податкової і інший треш. В якусь мить я коли це все почитав і подивився, то і мені здалося, що ніякої війни немає. Бо так ми і жили до війни. Вічно сперечались про корупцію, транші МВФ, реформи, кадрові рішення, особисте життя можновладців і тому подібне. Але все це ви обговорюєте виключно тому, що щодня десятки, а в окремі дні і сотні, воїнів віддають свої життя.
І от я зрозумів, що всім нам треба знову пережити серйозний страх і шок, щоб навчитись розставляти пріоритети! Зрозуміти, що єдність і підтримка ЗСУ – на першому місці, корупція і політика на другому місці. Наша перемога очевидна, поки ми демонструємо цілісність, навіть ціною прихованих образ, ціною корупції і іншого трешу. Корупція була у 2022 році, і була у великих розмірах. Але нам вдалося вибити ворога з під Києва, Харкова і Херсона. Бо ми сконцентрувались на тому, щоб перемогти окупантів, а не воювати на всі фронти.
Я не кажу, що не треба воювати з корупцією. Але зараз час довірити це питання тільки тим, хто за це отримує зарплату. Хай цим займаються безліч створених органів. Публічні розмови і розборки підривають нашу єдність в очах того самого Заходу, який дуже дуже складно і довго йшов до безапеляційної підтримки нас. Ці ж розборки і розмови деморалізують волонтерів, активістів, хлопців на фронті тощо. І повірте, якщо щось і може знищити наші шанси на перемогу – то виключно це.
Наша перемога в цю хвилину залежить тільки від одного – від мобілізації. Мобілізації нових воїнів, мобілізації ресурсів, мобілізації волонтерів тощо. Ситуація з листопада значно погіршилась. Бо ворог вирішував свої проблеми, а ми навпаки призабули трохи про пріоритети. Тому зараз ми маємо повторити подвиг березня: колосальної єдності, взаємодопомоги і віри в ЗСУ.
Все решта після перемоги. Повірте, ніщо і ніхто не буде забутий.
Автор: Віктор Андрусів, громадський діяч, публіцист, військослужбовець ЗСУ
