Контракти.ua

Легалізований ігровий бізнес заплатив у цьому році податків понад 50 мільйонів гривень - сума в сотні разів менше прогнозованої авторами законопроєкту. Спеціалісти кажуть, що причиною таких низьких зборів є не лише війна, а й закладені законотворцями можливості ухилятись від податків.

Як працює легалізована сфера розваг, чому не платять податки, хто винен і що робити далі, щоб прибутки збільшились, - в сюжеті ТСН.

Едуард Аскеров - колишній ігроман, який був у системі 20 років. Він починав із автоматів, а потім були ставки в казино та інші азартні розваги. Розслабляючись, вживав алкоголь та наркотики, зчиняв крадіжки та розбій. За його словами, вже в 14 років був засудженний вперше.

Зараз Аскеров згадує, що дилери у казино дозволяти грати в кредит. Він програвав 100, 200, 300 доларів за раз. За його словами, заносив пачки доларів, аби тільки ще раз зіграти. "Ігроман не рахує свої програші. Він пам’ятає свої виграші. Так само я. Я пам’ятав свої виграші. Мені здавалось, що я все ж таки обіграю автомати", - каже.

Таких як Едуард в Україні тисячі людей. У професійному середовищі х називають "лудоманами". Всесвітня організація охорони здоров'я вважає їх хворобливо-залежними, адже ігрова залежність - це така сама залежність, як і всі інші. Різниця від нарко, алко лише в тому, в чому він отримує патологічне задоволення.

Напередодні голосування за легалізацію азартних ігор про залежність сина з трибуни Верховної Ради говорила і народна депутатка Ольга Белькова. Вона закликала колег залишити законопроєкт без розгляду: "В моїй сімї є людина, яка є залежна на гру від азартних ігор. Те, що для вас називається сухолудоманія - кошмаром мого життя та драмою останніх вісім років".

Натхненником легалізації грального бізнесу в Україні виступав голова фінансового комітету парламенту Данило Гетьманцев. Він обіцяв колосальні прибутки від казино. Щобільше - з кожним новим інтерв’ю сума доходів збільшувалась: цифра була і 4,5 млрд грн, і 7,5 млрд грн.

Насправді ж у перший рік роботи легальних гральних закладів - замість 7,4 млрд грн, бюджет отримав суму вп’ятеро меншу від анонсованої. Голова комісії з регулювання азартних ігор Іван Рудий пояснює, що ліцензіатам дозволили відтермінування на п’ять років. "По суті - рішення були видані на таку суму. Єдине сплачуються вони протягом п’яти років. Якщо за перший рік надійшло трошки більше ніж півтора мільярди і помножити цю суму на п’ять, то за п’ять років вона надійде в повному обсязі", - пояснив.

Втім, з податками ще гірше. За перший рік роботи із легалізованих бізнесменів вдалось зібрати понад 500 мільйонів гривень. З початком війни з подачі Данила Гетьманцева організаторам азартних ігор дозволили перейти на оподаткування у 2% від обороту. Результат приголомшив.

Народний депутат Ярослав Железняк вказує, що за десять місяців 2022 року високоліквідний гральний бізнес сплатив аж  53,6 млн грн податків,в цифра у понад сотню разів менша за анонсовану законотворцями.

Залишається не вирішеними питання збору податків і в онлайнказино. Частина із закладів вже придбала ліцензії та, попри війну, працює. Дуже добре заробляє, а податки не платить. Спеціалісти кажуть, що в податковому кодексі такі організації відсутні, а тому обкласти податками їх складно.

"Через те, що податковий кодекс, коли його приймали, ніхто особливо не думав, як регулуювати. Норми, що там є, не відповідають вимогам сьогодення та умовам, в яких працює зараз гральний бізнес", - розповідає юрист Андрій Реун.

У професійних організаціях кажуть, що непрозора система оподаткування відлякує від України іноземних інвесторів. Крім тго, ринок заповнений ще й нелегалами.

"Дуже мало можливостей, щоб ринок зростав. В Україні найбільша вартість ліцензійного платежу в Європі. І ще вона буде обкладатись базовими всіма податками, плюс ще 10% так званий податок на джар. Ми зібрали данні щодо нелегальних закладі - вцілому 421 нелегальний заклад. Навіть не в половині країни, а в меншій частині", - пояснює голова громадської спілки "Всеукраїнська рада гемблінгу" Антон Кучухідзе.

Це вигідно компаніям, які багато років працюють в Україні. На цьому моменті учасники ринку роблять довгу паузу і кажуть, мовляв, ви ж розумієте. Так розмова завершується. Але від того менш цікавою вона не стає.

Отже, історія із гральним бізнесменами, що працювали в Україні, тягнеться протягом останніх десяти років. Азартні ігри були заборонені, але в кожному дворі був зал гральних автоматів. Періодично туди приходили правоохоронці, але наступного дня все знову працювало. Міліція, а потім і поліція розводили руками. Заклади використовували так званою суб-ліцензією від лотерейного бізнесу. Тобто усі ці люди грали не в автомати чи онлайнказино, а брали участь у розіграші лотерей. Схему придумали росіяни.

В Україні її підхопили власники лотерей. Тут працювали три великих оператори лотерейного бізнесу. Подеюкують, що один із них був пов’язаний із п'ятим президентом, двоє інших - із російською та кіпрською компаніями. У кіпріотів юристом працював і мав невеличкий відсоток статутного капіталу Данило Гетьманцев. За даними руху "Чесно", він через це не пройшов конкурс на суддю. Тепер його називають лобістом ринку розваг.

"Є багато зауважень до того, як видаються ліцензії, як вибудована система регуляції у цій системі. Якраз закон про деругуляцію на більш прозору систему ліцензування і в ігровій системі. Але дійсно у Верховінй Раді є лоббі, ігрове лоббі, яке не дозволяє повною мірою реалізувати відкритість в цій сфері", - наголошує наголошує економіст Андрій Длигач.

Експерти та прихильники легалізації кажуть, що гральний бізнес терміново потребує ухвалення законів про оподаткування гральних закладів. Також говорять про прозорі ліцензійні умови, які прописує кабмін. Зі свог боку противники вкотре нагадують про небезпеку азартних ігор. "Як би воно не контролювалося, все одно людина, яка має ігрову залежність, вона знайде", - наголосив Едуард Аскеров.

Хоч як події навколо грального бізнесу розвиватимуться у майбутньому, але головне пам’ятати, що це в жодному разі не спосіб заробляти, а лише дорога розвага. А ще - казино завжди виграє.