Вікторія Литвиненко виїхала з Києва у лютому. Спочатку жила у Львові, згодом змогла потрапити до Німеччини.
У Берліні оформила статус тимчасового захисту. Жінка не звикла сидіти без роботи, тож соціальні виплати вирішила не оформлювати, одразу почала шукати роботу. Пише ТСН.
“У Києві я працювала з документами у великій компанії. В Німеччині ж без знання мови влаштуватись за спеціальністю нереально. Три місяці я жила на свої заощадження, намагалась знайти роботу, але хороші по оплаті пропозиції траплялись лише у сфері обслуговування. Так я почала прибирати приміщення”, – розповідає Вікторія.
Коли жінка влаштувалась на роботу, оформила медичне страхування. Проте, одна з місцевих колег шокувала її: за час, поки Вікторія не мала страхування, вона має заплатити штраф.
“І не маленький, десь близько тисячі євро! Сподіваюсь, до цього не дійде. Бо для цього треба, щоб хтось спеціально сповістив соціальні служби про мене. Я ж уже офіційно тут працюю. Не хотілось би платити штраф, – ділиться Вікторія. – Взагалі я помітила, що соціальні працівники не дуже охоче розказують про різні “підводні камені”, на які можуть напоротись українські біженці. От якщо прямо не запитати, чи я маю оформлювати страхування, тобі ніхто ніколи цього не скаже. Я навіть не знала, що може виникнути така проблема, тому і не питала”.
І справді, якщо українець в Німеччині оформлює соціальну допомогу або працевлаштовується, він отримує медичне страхування. І штраф тут може бути не за те, що людина не оформила його. А тому, що у німців виникає справедливе питання: якщо людина не отримує гроші від соцслужб або роботодавця, за що вона живе? Ймовірно, вона має прибуток з України. А якщо так, то має сплачувати податок з цього доходу. Тобто, по суті це штраф за ухиляння від сплати податків.
“Хороша новина в тому, що німецька держава може почати цікавитись прибутками біженців з України не раніше, ніж через півроку їхнього проживання тут. На практиці ж я з таким ще не стикалась”, – розповідає Марія Семашкіна, працівниця соціальної служби одного з німецьких міст.
Марія подорожувала Німеччиною наприкінці лютого. Коли почалось повномасштабне вторгнення, вирішила залишитись там працювати, бо добре знає мову та має досвід роботи в соціальній сфері. Зараз жінка допомагає українцям розібратись з особливостями німецької бюрократії.
“Цього року українці отримали можливість мати спеціальний статус у всьому Євросоюзі, це так званий тимчасовий захист. Це не класичне біженство, умови для українців відрізняються від умов для біженців з інших країн. Здебільшого, українці отримують права, які урівнюються з правами місцевих. Так, введення цих прав у дію потребує певного часу та паперової тяганини, але без медичної допомоги, грошей на воду, їжу, одяг, а також без місця для ночівлі українці не залишаються”, – пояснює Марія Семашкіна.
Та разом із правами статус тимчасового захисту передбачає й обов’язки. І саме до цього українці, які тікають від війни до Європи, часто не готові.
До прикладу, в Німеччині для отримання соціальних послуг та виплат українці мають відвідувати спеціальну установу – джобцентр. Людині регулярно призначають дату відвідування – термін. Німецька держава сприймає це як повноцінну роботу, тому пропускати ці терміни не варто. Бо це є обов’язок українців у новому статусі. У разі пропуску від джобцентру надходить лист, у якому обов’язково буде повідомлено про відповідальність, яка покладається на людину після пропуску терміну. Це штрафи, можлива затримка виплат або їх повне скасування.
“Люди просто сприймають ці листи з джобцентру як безкоштовний додаток до журналу “Мурзилка”. Тому і не знають про наслідки ухилянь від своїх обов’язків. Але німецька держава весь час перестраховується, навіть якщо це два речення в кінці листа восьмим розміром шрифту”, – застерігає Марія Семашкіна.
Ще один важливий обов’язок українських біженців, з наслідками якого доводиться розбиратись Марії – відвідування школи для українських школярів.
“Всі діти мають ходити до школи, у різних країнах ЄС можуть різнитись обов’язки, встановлені для українців, але в здебільшого вони схожі. В Німеччині це діти віком до 18 років, які ще не отримали атестат в Україні, – розповідає працівниця соціальної служби. – Наші батьки часто не припиняють навчальний процес дітей в українських школах, час відвідування шкіл співпадає, і діти починають пропускати місцеву школу. Важливо розуміти, що за пропуск школи, наприклад, у Німеччині передбачений штраф. Це дуже прикро, коли про це можуть просто не знати”.
Взагалі варто знати, що у Європі права і обов’язки дітей особливо цінуються. Для українців це теж може здаватись дивним, але служби з прав неповнолітніх можуть перебрати опіку над вашою 17-річною дитиною, навіть якщо ви залишили її на когось з родичів. Краще убезпечити себе і написати довідку в довільній формі про те, що ви особисто довірили опіку над дитиною.
“Є ще одна порада, яку я даю всім українцям: завжди говоріть правду працівникам соціальних служб. Це дуже неприємно визнавати, але серед людей, які тікали від війни з України, трапляються різні люди. Є й такі, які приховують свої прибутки з України, наявність майна. Жінки можуть збрехати про те, що розлучені, аби отримати вигідніші умови. Не варто так робити хоча б тому, що за такі дії передбачена кримінальна відповідальність”, – застерігає Марія Семашкіна.
Трапляється й інша крайність – фатальна наївність та незнання своїх прав, якою користуються недобросовісні місцеві. Буває, що біженці з України платять за прописку, або ще гірше – погоджуються відпрацьовувати за допомогу, які їм надають домовласники. Прибиранням дому, наприклад.
“Це все порушення закону. Ви маєте пам’ятати, що яка б країна не надала вам прихисток, оформлення всіх послуг і виплат відбувається лише через спеціальні соціальні установи. Не довіряйте людям з вулиці або з чатів у соціальних мережах”, – застерігає працівниця соцслужби.
Аби не потрапити в халепу із законом за кордоном, запам’ятайте головні поради: