Віктор Кевлюк: Бахмут – головна точка зосередження зусиль російського угруповання. Для вірного розуміння перебігу подій: всі атаки, котрих трапляється від 6 до 15 за добу, противник проводить силами взвод-рота, батальйон у повному складі застосовувався лише декілька разів. Підтримка атак бойовими машинами – досить рідко.
Тактика – стара: удар артилерії, атака мобіками, повторний удар по знову виявленим позиціям, далі – атака штурмових загонів ПВК та ПДВ. До половини підрозділів ворога просто не доходять від вихідного рубежу до рубежу вогневого контакту. Бойовики ПВК, котрі вижили після цих атак, призначаються командирам штурмових груп в підрозділи мобіків.
Якщо до цього тижня противник намагався обійти Бахмут з півдня, але зазнав відчутних ударів від Об’єднаних сил в Опитному, Івангороді та біля асфальтного заводу, то від середи активність перенесена північніше Бахмуту. Вклинитися в українську оборону між Соледаром і Бахмутом противнику не вдалося, проте противник захопив Яковлівку, але не має сил для подальшого просування, тому з-під Сватового та Кремінної сюди перекидається частина сил, імовірно – від 4 до 8 БТГр неповного складу.
Не варто говорити про високу динаміку бойових дій, у противника не має стільки військ. Обидві сторони достатньо виснажені. Російська оцінка своїх втрат під Бахмутом за минулий місяць – 14 тисяч убитих, зниклих безвісти та полонених та 30 тисяч поранених.
З оцінкою противником наших втрат я не погоджуюсь, хоча саме для наших піхотних підрозділів, котрі несуть основний тягар цих боїв, втрати дуже відчутні. ГШ ЗСУ перемістив сюди резерви, тому ситуація буде поступово покращуватися.
На фото – наш боєць, евакуйований медиками з позицій під Бахмутом.
Саме так цього року виглядає День Сухопутних військ.
Всіх, хто зубами вчепився в землю українського Донбасу – зі святом! Будьте стійкі та активні!
Автор: Віктор Кевлюк, військовий експерт, полковник ЗСУ