Контракти.ua

Повний крах режиму Володимира Путіна – ймовірніший варіант усунення його від влади, аніж збройне повстання генералів чи заколот кремлівських еліт. Пише ТСН. 

Про це американський професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, політолог Деніел Трейсман написав у статті для журналу Foreign Affair.

Зокрема, у матеріалі зазначається, що програні чи провалені війни рідко бувають вдалим кроком у кар'єрі. Історія налічує безліч прикладів диктаторів, які втратили владу після того, як їхні армії загрузли у війнах.

Путін ще не програв війну проти України, але вона вже загострила його стосунки з оточенням. Намагання перекласти відповідальність за катастрофічний старт вторгнення призвели до чисток у лавах ФСБ. Водночас успіхи контрнаступу ЗСУ розлютили "яструбів" в особі лідера Чечні Рамзана Кадирова та засновника ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, які спрямували шквал критики на міністра оборони Сергія Шойгу.

Тож Трейсман проаналізував можливі сценарії усунення Путіна від влади в разі подальших поразок у війні.

Організований спецслужбами чи силовиками переворот

Цей варіант політолог вважає малоймовірним. Адже Путін обладнав систему своєї влади численними запобіжниками, аби уникнути такого перевороту. Так, кілька спецслужб РФ стежать одна за одною – від ФСБ та військової розвідки ГРУ до Федеральної служби охорони та Нацгвардії. Зазначається, що управління військової контррозвідки ФСБ має своїх агентів у кожній військовій частині, на будь-якій військово-морській чи авіабазі. Всередині самої ФСБ панує атмосфера недовіри, зокрема через часті переслідування з боку відділу внутрішньої безпеки.

Окрім того, російські силовики-високопосадовці мають мало неформальних зв’язків один з одним або з іншими кремлівськими інсайдерами.

"Тим [у Росії], хто має у своєму підпорядкуванні озброєних людей, не вистачає взаємної довіри для організації змови, а будь-яку спробу підготувати її буде важко приховати", – пояснив Трейсман.

Переворот з боку Кадирова і Пригожина

Політолог не погоджується з думкою про те, що Пригожин чи Кадиров можуть чинити серйозний тиск на Путіна чи організувати проти нього переворот. Обоє – загалом непопулярні, а їхній нинішній статус і вплив повністю залежать від самого президента РФ, зауважив професор. Окрім того, і в Кадирова, і у Пригожина дуже мало друзів та багато ворогів у найвищих ешелонах влади. Тож на думку Трейсмана, їхня можлива спроба повалити режим диктатора була б самовбивчою.

"Яструби впливають на Путіна, зміцнюючи його власні інстинкти і часом формуючи порядок денний. Однак вони майже не є загрозою", – зазначив автор статті.

Переворот з боку "поміркованих"

Політолог не дає жодних шансів на переворот з боку відносно "поміркованих" сил путінського режиму. Ті, хто досі анонімно спілкується з журналістами, є пригніченими та обуреними, проте здатними лише нарікати через брак консультацій Кремля з іншими органами влади.

Повний крах режиму

За оцінками Трейсмана, путінському режиму загрожує крах усієї системи, який просто паралізує. Все через кризи, які накопичуються та надмірно навантажують можливості Кремля в ухваленні рішень.

"Війна посилює внутрішні слабкості системи, підштовхуючи її до колапсу", – зазначив автор статті.

За його словами, вся створена Путіним протягом 22 років структура політичного управління має два ключові недоліки: надто жорстка вертикаль управління та залежність президента від постійної демонстрації сили.

Перший недолік означає, що кожне серйозне питання зрештою має вирішуватися на найвищій верхівці. Тобто Путін може втручатися особисто зі своїми методами ручного управління. А коли проблеми в РФ складні та швидко розвиваються, необхідність особистого втручання Путіна стає серйозним недоліком.

Професор пояснив, що на тлі стресів воєнного часу Путіну доводиться одночасно мати справу з невдачами на полі бою, конфліктами між елітами, економічними проблемами, скороченням доходів бюджету, побоюваннями населення щодо мобілізації та трудовими протестами.

"І цей список лише збільшуватиметься. У міру зростання тягара [який неминуче падає на диктатора] зростає і небезпека втрати контролю", – пояснив Трейсман.

Щодо другої слабкості російського режиму, то професор пояснив, що путінська влада спирається на ретельно зрежисовану довіру еліт. Вони покладаються на те, що система виживе. Якщо ця віра згасає, результатом стає не переворот, а зволікання, бездіяльність і, зрештою, дезертирство.

Яким реально може бути крах режиму Путіна

Трейсман оцінює, що з наростанням проблем у Росії вони, ймовірно, посилюватимуть одна одну. Подальші втрати на полі бою загострять конфлікт між кремлівськими угрупованнями та наростатимуть протести проти мобілізації в міру загибелі призовників і резервістів. Паралельно можуть спалахнути протести проти невиплат зарплат, компенсацій чи масових скорочень. Тоді губернатори будуть змушені імпровізувати, щоби вирішити як свої особисті, так і проблеми регіонів. Бізнес-структури та злочинні угруповання можуть скористатися зайнятістю правоохоронців. Це призвело б до зниження рейтингів Путіна.

Звісно, російській владі не складно впоратися з вузькими та локалізованими протестами. Проте далі перед владою виникне дилема – якої міри насильство варто застосувати для придушення демонстрацій. Надто велика сила може спровокувати обурення, яке пригнічуватиме навіть страх перед репресіями. З іншого боку, відсутність реакції може наштовхнути протестувальників на думку про слабкість диктатора.

Професор зауважив, що ефективність силового придушення протестів залежить і від того, чи воно поєднується з поступками народу. Проте поступки можуть викликати нові вимоги чи ще більше розпалити ситуацію. А ще поступки, як і репресії, можуть прийти занадто пізно.

Протести небезпечні для режиму й тим, що можуть змінювати думку еліт, силовиків та спецслужб про Путіна.

"В умовах загального зниження довіри до Путіна може навіть не знадобитися переворот чи революція, щоб усунути його", – зазначає автор статті.

Трейсман наголосив, що час падіння авторитарних систем неможливо точно передбачити. Вони роками можуть здаватися сильними, проте здатні впасти раптово. Події, що ведуть до колапсу, часто прискорюються безпосередньо перед крахом.

"Коли [системі] справді настає кінець, це зазвичай дивує навіть найуважніших спостерігачів", – додав політолог.

Нагадаємо, ексголова МЗС України Павло Клімкін заявив, що Путін перетворився на геополітичного бандита, і це усвідомлюють російські еліти та силовики, тож вони можуть піти на "персональне перезавантаження" лідера держави.

Окрім того, видання The Economist писало, що російські еліти починають розуміти, що напад на Україну був помилкою, та починають обговорювати, як їм доведеться жити без Путіна.