Контракти.ua

Що ще має зробити Путін, щоб США та Німеччина нарешті зняли своє негласне вето на постачання Україні бойових танків, ракет ATACAMS діяльністю 300 км, та авіації? Скільки ще російські воєнні злочинці мають вбити українців та знищити критичної інфраструктури, щоб США нарешті визнали Росію країною-спонсором тероризму? Пише ТСН. 

Багатьом українцям ранок понеділка, 10 жовтня, нагадав 24 лютого, наочно продемонструвавши, що путінська Росія йтиме до кінця. Схоже, що в апаратній боротьбі в кремлівських колах остаточно перемогла так звана "партія війни" в обличчі кримінального авторитета Пригожина, новоспеченого липового генерала Кадирова та праворадикальних пропагандистів, які вже давно закликають бити по українських ТЕЦ, ГТС та урядовому кварталу в Києві.

Після вибуху на Кримському мосту, Путіну знадобилося дві доби, щоб визначитися з "відповіддю". І це був сигнал далеко не українцям чи росіянам, а власному ж оточенню, яке вже публічно критикувало генералів із російського Міноборони та Генштабу за поразки на фронті. Саме тому Путін поспіхом змінив командуючого війною проти України на генерала Сергія Суровікіна, який був у Чечні та Сирії. Проте військових "заслуг" у нього мало. За повідомленнями ЗМІ, це саме він командував операцією зі взяття Києва, яка з тріском провалилася. А про нього самого пишуть, що йому плювати на кількість жертв саме серед російських військових, аби вислужитися перед царем.

Масована ракетна атака ранком понеділка забрала життя 11 людей, ще понад 60 поранені. У низці українських міст після ворожих ударів по ТЕЦ зникло світло та вода, спостерігалися перебої з мобільним зв’язком, потяги курсували із суттєвими затримками. То ж, яка головна мета цього ракетного терору? Як відреагував Захід? Чи зрозумів свої помилки? ТСН.ua дізнавався.

Ціль - українська влада

По-перше, в Кремлі досі помилково вважають, що чим більше вони будуть тероризувати Україну ракетними атаками (авіаційні бомбардування путінські терористи собі дозволити не можуть, бо не мають панування в небі), тим дужче українці тиснутимуть на Зеленського та уряд для укладення миру за будь-яку ціну.

По-друге, кремлівські воєнні злочинці били по українській критичній інфраструктурі, щоб залишити людей без світла та інтернету. Одразу після цього їхні Telegram-канали зарясніли фейками, що Зеленський втік до Польщі, посольства країн ЄС терміново евакуюються, а білоруська армія вступає у війну. Але все це українці вже проходили в лютому, і було б наївно сподіватися, що повірять у брехливі кремлівські наративи зараз.

По-третє, Путін не може дозволити собі чергового приниження на саміті G20 15-16 листопада в Індонезії, куди він збирається поїхати особисто, як це було на саміті ШОС у Самарканді. Тому він прагне досягти тимчасового перемир’я через ракетний примус українців та енергетичний шантаж Заходу, щоб приїхати на Балі, як він вважає, "переможцем".

Адже не дарма одразу після масованої ракетної атаки та розпіареного Радбезу РФ, де Путін звинуватив Україну в спробі підірвати "Турецький потік", його прессекретар Пєсков не виключив обговорення Путіним пропозиції Ердогана влаштувати перемовини по Україні без України з країнами Заходу (США, Франція, Німеччина та Велика Британія).

Очевидно, що ні першої, ні другої, ні третьої цілі Кремль не досягне. Але сам факт їхнього існування вказує, що на восьмому місяці повномасштабної війни в Москві так нічого й не зрозуміли. Ще більше це підтверджує заява заступника секретаря Радбезу Дмитра Медведєва про те, що метою подальших дій РФ "має стати повноцінний демонтаж політичного режиму України".

The New York Times, описуючи наслідки російського ракетного терору, вказує, що вони лише підвищать бойовий дух ЗСУ й сприятимуть швидшим поставкам Україні західної зброї. Володимир Зеленський вже готується до виступу на екстреній зустрічі G7 у вівторок пообіді, де без сумніву обговорюватимуться поставки Україні новітнього західного озброєння та ще потужніші санкції проти Росії. Хоча надвечір понеділка ЄС та США офіційно не підтвердили, чи готові запроваджувати ще жорсткіші обмеження.

Більшість американських та європейських політиків, дипломатів й експертів дописували в понеділок у Twitter, що Путін обстрілює Україну ракетами від безсилля, бо його армія на полі бою приречена. Багато хто називав дії Москви "чистим злом". Але жодної конкретики щодо предметної підтримки України ніхто так і не озвучив.

Реакція Заходу

Першим, хто миттєво відреагував на кривавий ракетний обстріл центру Києва, був посол ЄС в Україні Матті Маасікас, опублікувавши в Twitter жахливу світлину палаючих автівок, хоч наше Міноборони постійно наполегливо радить цього не робити.

Із самого ранку амбасадорка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен написала в Twitter:

"Із сотнями киян в укритті. Мене вражає спокій, який панує тут, поки Росія обстрілює дитячі майданчики в центрі Києва".

Це вже пізніше стало відомо, що від російського ракетного обстрілу постраждала будівля німецького консульства в Києві, яка після 24 лютого дипмісією Німеччини не використовувалася. І, до речі, Німеччина одна з небагатьох, яка дуже швидко заявила, що вже найближчими днями Україна отримає першу з чотирьох систем ППО IRIS-T.

Амбасадорка США в Україні Бріджит Брінк теж дописувала в Twitter:

"Наша команда в безпеці після чергової хвилі російських ударів по цивільних об’єктах. Вдячна тим, хто відгукнувся і працює, щоб зберегти нашу безпеку, і з розбитим серцем за тих, хто постраждав тут і по всій Україні".

Пізніше цей твіт Бріджит Брінк перепостив у Twitter Держдеп США зі словами:

"Наші серця з народом України в цей жахливий день. Слава Україні!".

На відміну від 24 лютого, коли всі посольства, крім тодішнього посла Польщі в Україні Бартоша Ціхоцького, евакуювалися, 10 жовтня такого не було. Хоч США й випустили рекомендацію до американських громадян терміново покинути територію України, цього разу дипломати переживали російську ракетну атаку разом із українцями. Проте їхні заяви були радше традиційним виявом глибокої стурбованості.

Після телефонної розмови Макрона із Зеленським, Єлисейський палац опублікував таке:

"Президент Еммануель Макрон терміново поспілкувався з президентом України Володимиром Зеленським після бомбардувань, метою яких сьогодні вранці стала вся Україна. Він висловив надзвичайну стурбованість тим, що удари призвели до жертв серед цивільного населення".

Пізніше The Washington Post написала, що на військову допомогу Україні Франція витратила менше, ніж наприклад Естонія або Чехія. Хоча на нещодавній зустрічі лідерів ЄС в Празі Макрон анонсував створення для України спеціального військового фонду на 100 млн євро для прямих закупівель французького озброєння.

Китай у звичній для себе манері заявив про ракетні обстріли Києва та інших українських міст без жодної згадки про Росію, наче українці це самі зробили. Як в принципі й Індія, яка закликала Україну та Росію до мирних переговорів.

Щось на кшталт цього повторив і генсек Альянсу Єнс Столтенберг, який раз по раз заявляє, що в жодному разі не можна допустити війни НАТО з Росією:

"Розмовляв з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою й засудив жахливі та невибіркові атаки Росії на цивільну інфраструктуру в Україні. НАТО продовжуватиме підтримувати хоробрий український народ у відсічі агресії Кремля стільки, скільки це буде потрібно".

Лише уряди країн Балтії, Польщі та Чехії висловилися за зняття обмежень на постачання Україні не лише систем ППО, а й інших видів озброєнь. Вочевидь він мав на увазі тяжкі бойові танки, ракети ATACAMS дальністю 300 км та авіацію. І бажано б про це оголосити на черговій зустрічі у форматі "Рамштайн", разом із повною ізоляцією Росії.

Проте надвечір понеділка з’явився лише такий допис держсекретаря США Ентоні Блінкена в Twitter:

"Я щойно розмовляв з Дмитром Кулебою, щоб підтвердити підтримку США України після жахливих ударів Кремля сьогодні вранці. Ми продовжуватимемо надавати непохитну економічну, гуманітарну та безпекову допомогу, щоб Україна могла захистити себе та піклуватися про свій народ".

РФ завдала масового ракетного удару по Україні

10 жовтня окупанти ракетами та безпілотниками атакували майже всю територію України

Під час масової атаки 10 жовтня РФ випустила по території України 83 ракети. 43 з них збила протиповітряна оборона. Влада повідомила про обстріли у Харкові, Києві, Львові, Кременчуці, Миколаєві, на Дніпропетровщині, у Хмельницькій, Сумській, Івано-Франківській, Полтавській областях та інших населених пунктах.

За останніми даними, внаслідок обстрілу армії РФ 10 жовтня загинуло 11 осіб та травмовано - 89.  Усього пошкоджено 117 об’єктів, з них 35 житлових будинків.

Зокрема, у столиці під час ракетної атаки загинули п’ять місцевих мешканців. Ще понад півсотні отримали різні поранення.

Російський історик і політолог Андрій Зубков пояснив, що Путін, віддавши наказ про масові ракетні удари, підтвердив свій план – зруйнувати енергосистему ​​України до зими.