Контракти.ua

509  —  14.09
Війна з російським слідом: конфлікт Вірменії та Азербайджану може мати неприємні наслідки для України
Війна з російським слідом: конфлікт Вірменії та Азербайджану може мати неприємні наслідки для України

Експерти-міжнародники оцінили загострення між Єреваном і Баку та спрогнозували можливий його розвиток.

Військовий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією за Нагірний Карабах знову загострився. У ніч проти 13 вересня держави обмінялися звинуваченнями у провокаціях та обстрілах.

Експерти з питань міжнародних відносин на Youtube-каналі ТСН розповіли, що Росія може скористатися цим конфліктом, щоб показати себе "миротворцем" і відволікти загальну увагу від війни в Україні.

Політолог Олексій Буряченко висловив припущення, що причиною для загострення стала провокація "з російським слідом".

"Якби Азербайджан дійсно хотів чи пробити там новий коридор, чи вчинити якусь агресію, він би це зробив дуже стрімко, враховуючи різницю в якості між збройними силами Азербайджану і Вірменії. Це небо і земля. Також не забуваємо, що там значно зменшився російський контингент. Частина його була перекинута на українські фронти. Тому я глибоко переконаний, що там відбулася якась масштабна провокація", - заявив він.

Експерт вважає, що "без російського сліду точно не обійшлося" - "чи з боку Вірменії, чи з боку РФ".

"Це психологічно дозволить говорити Російській Федерації про себе не лише як про державу-агресорку, державу-окупантку і державу-терористку. В цьому контексті воно буде змінювати певні суспільні настрої. Росія буде сприйматися певною частиною населення в конкретному конфлікті між Вірменією і Азербайджаном як миротворець", - пояснив політолог.

На думку Буряченка, Путін сподівається на долучення до цього процесу інших країн ОДКБ, щоб отримати їхню підтримку, зокрема і в агресії РФ проти України.

"Ми бачили на останньому саміті ОДКБ, як всі країни відмовлялися навіть говорити про Україну, не те, що допомагати Путіну в цьому нападі на неї", - нагадав експерт.

"Тому я бачу тут російський слід і повне долучення військових до цього конфлікту - ОДКБ, РФ тощо. Воно точно не піде в плюс ані Вірменії, ані Азербайджану", - заявив він.

Експерт-міжнародник Богдан Ференс висловив побоювання, що ескалація конфлікту може відволікти увагу світової спільноти від подій в Україні.

"Від ситуації навколо Нагірного Карабаху може залежати, наскільки буде увага, особливо західної спільноти, і до війни в Україні, на жаль... Будемо спостерігати - якщо два дні інтенсивність буде нарощуватися, то є передумови до затяжної війни. Якщо швидко буде реакція і будуть намагатися повернутись до режиму припинення вогню і консультацій, буде більше користі для нас", - пояснив він.

За словами експерта, в контексті України "не дуже б хотілося, щоб увага перефокусовувалася на цю частину".

Водночас, Ференс вважає конфлікт очікуваним, оскільки Азербайджан користується сприятливим моментом, щоб посилити свої позиції в регіоні.

"Азербайджан розуміє, що на цю мить найбільш сприятливі умови, щоб просуватися далі і далі. Їхня тактика - що вони за допомогою такої інтенсивності просуваються і закріплюються на висотах, які є дуже важливі для контролю над іншою частиною Нагірного Карабаху", - заявив він.

Як зазначив Ференс, "зараз, з огляду на те, що Росія повністю в широкомасштабному конфлікті з Україною і втрачає кардинально репутацію, імідж і військовий потенціал, Азербайджан почав діяти".

Чого домагаються сторони конфлікту

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос наголосив, що подібні загострення між Азербайджаном і Вірменією "можуть траплятися час від часу".

"Вся інтрига полягає ось у чому. До 2025 року мають перебувати російські миротворці на території Карабаху, неконтрольованій Азербайджаном. Азербайджан зацікавлений позбутися цих миротворців 2025 року. Але для цього йому потрібно вирішити ключові питання цього конфлікту, тобто взяти під контроль весь Карабах... Азербайджан наполегливий у цій своїй діяльності, зокрема через примушення Вірменії розуміти, що їй не вдасться створити військову потугу, яка спроможна в майбутньому відновити якимось чином свою присутність на цих землях. Тобто змусити Вірменію визнати факт остаточної поразки і визнати цю угоду", - розповів він.

Експерт розповів, що Вірменія, своєю чергою, "робить все для того, щоб не робити таких кроків, і вважає, що краща стратегія - затягування часу".

"Затягування часу - це постійна російська присутність, і під патронатом російської присутності можна поступово відновити військові можливості вірменської армії. От така дуже проста комбінація", - додав Семиволос.

Подробиці нового загострення

Конфлікт на кордоні між Азербайджаном і Вірменією 13 вересня вкотре загострився, з'явилася інформація про обстріли військових об’єктів на прикордонній території.

В Азербайджані зробили офіційну заяву щодо загострення ситуації. Баку наголошує, що відповідальність за ескалацію "лежить на військово-політичному керівництві Вірменії". Баку звинувачує збройні сили Вірменії у "широкомасштабних диверсіях". Своєю чергою, офіційний Єреван стверджує, що Азербайджан "розпочав атаки вірменської території на чотирьох напрямках".

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зателефонував до президента РФ Володимира Путіна та повідомив, що збройні сили Азербайджану здійснили обстріл з артилерійської та великокаліберної зброї, і назвав такі дії неприпустимими.

Вірменський прем'єр згодом зателефонував до президента Франції Еммануеля Макрона, якому також поскаржився на Азербайджан.

Рада безпеки Вірменії ухвалила рішення звернутися до РФ по допомогу у зв'язку із загостренням на кордоні з Азербайджаном. Також Радбез Вірменії прийняв рішення офіційно звернутися до ОДКБ та Ради безпеки ООН.

Вранці 13 вересня МЗС Росії заявило, що перебуває в "тісному контакті з Баку та Єреваном", між якими нібито було досягнуто домовленості щодо припинення вогню від 09:00. Проте ані Вірменія, ані Азербайджан інформацію про припинення вогню не підтверджують.

У Вірменії заявили, що внаслідок ескалації кількість жертв вже сягнула 49 військових, і є не остаточною. У Міноборони Азербайджану також заявили про втрати серед особового складу.

Як відомо, конфлікт між Азербайджаном і Вірменією триває ще з 1990-х років. Попередній серйозний епізод вдалося загасити восени 2020 року, коли до Карабаху ввели російських миротворців.

Новий виток конфлікту трапився в березні 2022 року, вже після російського вторгнення до України, але надії українців, що РФ загрузне в новій війни і послабить тиск, не справдилися.

17 липня цього року президент Азербайджану звинуватив Росію та Вірменію у порушенні угоди щодо Нагірного Карабаху. За його словами, Міноборони Росії не виконало своєї обіцянки забезпечити виведення вірменських військових із Нагірного Карабаху до червня 2022 року. На початку серпня регіон знову "рвонув", та тоді якось вдалося залагодити ситуацію.