Контракти.ua

533  —  09.09
Контрнаступ ЗСУ: що ж відбувається на Херсонщині та Харківщині?
Контрнаступ ЗСУ: що ж відбувається на Херсонщині та Харківщині?

Костянтин Машовець: Саме цікаве, що українському ОТУ, яке зараз наступає північно-східніше та південно-східніше Балаклеї для того щоб створити угрупуванню військ противника "Изюм" ДУЖЕ СУТТЄВІ трабли, навіть не треба звільняти Куп'янськ (звичайно, поки що...). Достатньо вийти до Оскольського водосховища зовсім в іншому місці (в якому саме, не скажу, звісно...). І за певною інформацію, яка в мене є на "зараз"... вони це не тільки розуміють і "в курсе дела", а й вже достатньо близькі до здійснення цього на практиці...

Доброго вечора, Машовця нарешті розбанили... досвід 7-и добового бану на ФБ став для мене не тільки неприємним, а й достатньо повчальним. Скоріш за все, невдовзі я покину цю "бАгАдельню" і подумаю, де саме мені писати далі... Думаю, я переїду на ютуб, і мої огляди переформатуються у відео. Бо, чесно кажучи, ФБ став мене дратувати, своїми заскоками... але, до цього ще "неблизько", тому поки що... будемо зустрічатися тут.

Однак, повернемося... безпосередньо, до війни...

Як я й писав... російське командування продовжує демонструвати якусь "запоздалую" реакцію на активні дії Збройних Сил України на Херсонсько - Бериславському плацдармі. Я, чесно кажучи, можу лише здогадуватись про причини таких млявих рухів російських командирів та начальників. Але факт, залишається фактом... рішення на застосування тих чи інших частин і підрозділів російських військ явно приймаються поспіхом і якось хаотично...

Наведу приклад...

Позавчора я написав про обладнання противником нашвидкуруч силами підрозділів 76-ї дшд району оборони біля с. Чкалове (там розгорнулося приблизно до 2-х БТГр, посилених танковою ротою 124-го тбн).

Причини цих поспішних дій командування противника – очевидні. Від Чкалового до Берислава - 29.1 км по прямій... і подальше просування ЗСУ у цьому напрямку загрожує банальним напівоточенням усім військам противника, які зараз ведуть бойові дії північніше цієї лінії...

Задум російського командування полягає в тому, щоб зупинити це просування, та, принаймні зберегти цей "каЛідор" шириною у 30 км, щоб забезпечувати свої війська, які досі ведуть жорсткі бої південніше Архангельского, по напрямку Вереміївка - Черешневе, а також намагаються утримати рубіж Нововоскресенське - Біляївка - Шевченківка - Золота Балка.

Це рішення було не тільки очевидним, а й добре "читалося"... Більше того, зразу було очевидним, що для його втілення у життя противник обов'язково задіє свій "мобільний резерв" на плацдармі, зі складу угрупування ПДВ...

Але, в такому разі постає цілком логічне питання – а якого дідька тоді усі російські підрозділи північніше дороги Берислав - Давидів Брід продовжують, причому навіть сьогодні, вперто чіплятися за свої розтягнуті та "незручні" позиції, явно ризикуючи нарватися у кінцевому результаті на оточення...?

Це що таке "ноу-хау" у російського командування – поставити долю цілого угрупування (а там діє приблизно до 3-х БТГр зі складу двох мсбр 49-ї ЗВА, залишки "батальйонів" 83-ї дшбр, 10-ї обр СпП та "свіжий" батальйонний резерв 98-ї дшд) в пряму залежність від двух своїх десантних батальйонів? Хоча, в переважній більшості вживання терміну "батальйонний" по відношенню до російських підрозділів, які намагаються зараз стримати наступ ЗСУ у північній частині плацдарму, є певним перебільшенням... це скоріше – "збродні роти" із залишків...).

Якщо так вже кортіло утримати північну частину плацдарму... то треба було думати раніше й не про те, як "зупиняти ЗСУ" у Високопілля та Потьомкіно силами "останніх резервів", а як краще не допустити посилення українського угрупування на Інгулецькому плацдамрі...

Однак, "у русских собственная гордость...", вони явно вважали, що Інгулецький плацдарм ЗСУ то є "ниже их достоинства", а також "ничтожен и не стоит внимания". Замість цього вони вирішили влаштувати у Архангельского та Високопілля справжне "рубілово" із зазделегідь зрозумілим результатом... Ось тепер вимушені кидати "на зустріч" наступаючим "украинско-фашистким ордам" останній НЗ своїх "дЮсантоФФ". І куди власне подівалася та пиха в них тепер...?

А загальна ситуація, явно має стійку тенденцію далеко не до покращення для росіян. Обидві основні бригади 35-ї ЗВА (64-а мсбр та 69-а обрп) втягнуті у напружені бої північніше та західніше безпосередньо Херсону. 2-ї БТГр 38-ї мсбр також – не помічники, їх так не слабо "потріпало" біля Посад-Покровського.

Більше того, швидко витягнути усю цю "красоту", щоб запобігти "погіршенню" у північній частині плацдарму, у російського командування, явно не вийде... до того ж, якщо так зробити, то виникне цілком реальна загроза "располовинивания" плацдарму не по дирекції на Берислав, а взагалі власне по Інгульцю...

Додамо до цього просто таки "замечательную" ситуацію із основними мостовими переходами через Дніпро і, скажемо так, досить своєрідний характер "плеча" підвозу предметів МТЗ на плацдарм... і стає зрозумілим, що дійсно "усе тільки починається"...

Тепер поговоримо детальніше "за Балаклею та Ізюм", звідти їде якась, зовсім фантастична інформація... якій я через свій природній скептицизм не зовсім довіряю... Проте.

Очевидно, що командування військ противника на Ізюмському напрямку у найближчий час буде прагнути організувати та провести серію контр-наступальних дій з метою "купировать" наступ ЗСУ... І в цьому сенсі, мене більше турбує ситуація північніше дороги Чугуїв - Куп'янськ, ніж те, що відбувається у напрямку на Ізюм.

Але чим саме і звідки...?

1. На даний момент, противник прагне утриматись по лінії Новий Бурлук - Куп'янськ, що дасть йому можливість зосередити та розгорнути резерви у районі Артемівка - Шипувате - Просянка - Червона хвиля. Звісно, і район безпосередньо Куп'янська він також збирається обороняти. Головне завдання російських військ зараз – не дати ЗСУ можливості розширити наступ на північ та у північно-східному напрямку.

2. Першими у гіпотетичному контрнаступі противник може задіяти підрозділи 20-ї ЗВА Західного ВО. Нагадаю, як я писав, ще перед самим українським наступом в районі Балаклеї, командування військ противника "щось таке недобре передбачало" і намагалося за пару тижнів до нього організувати такий собі "раптовий випереджувальний наступ" по напрямку Нова Гнилиця - Гракове, а також північніше у напрямку на Базаліївку... задіявши для цього, принаймні 2 БТГр зі складу 144-ї мсд саме 20-ї ЗВА (так, та сама... з оперативного резерву).

У противника тоді нічого путнього не вийшло, атакував він на 2-х ділянках... в одному місці просунувся до 1 км, в іншому взагалі був вимушений зразу ж зупинитися та відійти на вихідний рубіж. І потім взагалі усе заглохло...

3. Тож утриманням умовного рубежу Новий Бурлук - Куп'янськ зараз займаються саме ці підрозділи противника. Вийде це у них, чи ні... покаже час... Але, очевидно, що цей рубіж достатньо умовний, бо російське командування явно не збиралося ще тиждень тому взагалі оборонятися східніше Печенізького та Оскольского водосховищ, тому ніяких "відсічних" позицій та рубежів оборони тут не облаштовувало...

4. Навіть якщо уявити собі в реальності, що російському командуванню таки вдасться зосередити у цьому районі ДОДАТКОВО ударну тактичну групу (а це явно не менш як 3-4 "повнокровних" БТГр з відповідною кількістю арти) і воно зголоситься нарощувати її такою ж кількістю сил та засобів... в подальшому, найближчим часом... то й в такому разі йому ВКРАЙ та ДУЖЕ ГОСТРО знадобляться зразу декілька речей...

- залізничні станції розвантаження... чим ближче до Куп'янська – тим краще. Сам Куп'янськ, звісно, у цьому відношенні – вже "не варіант", через те, що ЗСУ у будь-який момент можуть "припинити" функціювання цього залізничного вузла своїми засобами ураження... Та й взагалі, якщо ЗСУ вдасться зірвати процес зосередження резервів противника на цьому напрямку, то "у тартарари", майже гарантовано, повалиться не лише "Балаклійський район оборони", а й усе російське, що знаходиться західніше річки Оскол...

- безпечні шляхи висування військ. Адже вірогідність нанесення українськими військами масованого вогневого ураження по резервам противника, у випадку виявлення їх висування у напрямку фронту дорівнює майже 100%. На окупованій території України (по суті – Харківської області) зробити це російському командуванню зараз буде достатньо складно. На дворі вересень 2022-го, а не лютий чи березень...

- певні активні дії, щодо ПРИКРИТТЯ, як самого району так й процесу зосередження та розгортання цих резервів. Що, в свою чергу, передбачає своєрідну "пожертву" частини сил та засобів, які зараз займаються "стримуванням" розвитку українського наступу на північ від дороги Чугуїв - Куп'янськ.. Так, скоріше за все, частину резервів з Белгородської області, які з такими траблами збирало, "холило и лелеяло" командування Західного ВО заради "генерального наступления на ненависный Харьков" росіянцам доведеться спалити, образно кажучи "під Куп'янськом"...

3. В цьому сенсі, головне – ситуйовіна, яка стрімко погіршується для всього угрупування військ противника в районі Ізюма. Справа в тому, що цілком можливо в один "прекрасний момент" може з'ясуватися абсолютна безцільність для російських військ жорсткої та впертої оборони саме "під Куп'янськом". Принаймні, очевидно, що "маленький та зовсім невеличкий крок за річку", який ЗСУ зробили в районі південніше Лиману пару днів тому, очевидно був "не випадковий"...він явно свідчить про те, що замість "переносу обласного центру Харківської області з Куп'янська у Вовчанськ" росіянам цілком ймовірно може доведеться прикладати зусилля для збереження того самого "каЛідору", про який я писав вище.

Адже по суті головні логістичні маршрути угрупування "Изюм" по правому берегу Осколу вже перерізані... і поступово стає зрозуміло, що "резерви доцільніше спрямувати південніше"... щоб, принаймні, зберегти можливість постачати це угрупування по лівому берегу Осколу та зберегти для нього надійні шляхи для цілком вірогідного "акту доброї волі"...

Думаю, сьогодні ввечері стане зрозуміло – яке саме рішення прийме російське командування. Але, я не здивуюсь, якщо воно буде носити "комплексний" характер... З цих оперативних геніїв станеться, вони цілком можливо спробують "встигнути зразу скрізь"...

Автор: Костянтин Машовець, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник запасу ЗСУ

 

Шановні читачі!!!

Якщо вам подобаються мої тексти, то маєте можливість висловити власну прихильність до них, у скрутний для автора момент, не тільки "лайком", але й фінансово... За що, буду щиро вдячний.

Ще раз підкреслюю...

ЦЕ ВИКЛЮЧНО НА ДОБРОВІЛЬНІЙ ОСНОВІ, я до того нікого не примушую...

УВАГА!!!

Реквізити:

4731 2196 1439 9123

РayPal: kastet771@gmail.com

Статьи по теме
Том Купер. Війна в Україні, 20 листопада 2022. «Зерґ раш» і «новий Верден» на Донбасі
Том Купер. Війна в Україні, 20 листопада 2022. «Зерґ раш» і «новий Верден» на Донбасі

Вчорашній звіт Тома Купера не містить сенсацій, проте його лейтмотивом залишається переконання про абсолютну безперспективність дальших зусиль росіян у цій війні. Це, втім, не означає, що вони готові їх припинити.
22.11 — 378

Історія, до якої багато запитань: що не так з версією про українську ракету у Польщі
Історія, до якої багато запитань: що не так з версією про українську ракету у Польщі

Анжела Бубеляк (видання delfi.lt): Зі стримування росії Захід перейшов до стримування НАТО. Україна ж намагається не спустити все на гальмах. Що не так з теорією про українську ракету.
17.11 — 666

Том Купер. Війна в Україні, 16 листопада 2022: загальний звіт
Том Купер. Війна в Україні, 16 листопада 2022: загальний звіт

Тома Купера просто переповнюють емоції – він аж захлинається від версій та аргументів. Кілька днів не писав, а тут таке відбувається – читайте про Херсон, версії та плани надалі…
16.11 — 2174