Контракти.ua

ТОМ КУПЕР

ВІЙНА В УКРАЇНІ 23 СЕРПНЯ 2022

Доброго ранку всім [опубліковано 23 серпня 2022, близько 9:00 за Києвом]

Ми вже проминули 180-тий день і ось-ось перетнемо межу в 6 місяців російської (повторної) агресії проти України, а отже, настав час ще одного огляду…

Головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний оприлюднив нову офіційну цифру втрат: майже 9 тисяч убитих із 24 лютого. Багато хто сумнівається, що це повна цифра, але, як зазвичай, я буду триматися подалі від таких дискусій.

Останніми днями з окупованого Криму повідомляють про високу активність українських ССО та партизанів – або як мінімум відбуваються часті самозаймання, чи може то діти бавляться сигаретами на кількох російських складах боєприпасів і штабах. Зараз пробувати врахувати кожний такий випадок немає сенсу, адже недостатньо деталей, щоб оцінити, що саме там сталося, а от кумулятивний ефект [від цих подій] важливий.

ПОВІТРЯ/РАКЕТИ/МОРЕ

Вранці 21 серпня українська ППО заявила про збиття двох крилатих ракет «Калібр», а ВПС стверджували, що їх пілоти (тобто один із перехоплювачів МіГ-29 і/або Су-27?) збили гелікоптер Ка-52.

Українська авіація продовжує наносити близько десятка авіаударів на добу (майже виключно в районі Херсона), а російська – до 60–70 (особливо в Харківській, а також у Херсонській областях). Обидві сторони досі, головним чином, використовують малоефективну тактику «насипай, кудись та й влучиш». Набагато ефективнішими є українські удари протирадіолокаційними ракетами AGM-88 HARM [High-speed Anti-Radar Missile, американська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета – перекл.] (як і очікувалося, використовуються на українських МіГ-29): 21 серпня було заявлено про знищення двох ЗРК С-300.

За іронією долі, це не так уже й суттєво впливає на можливості Росії захищати свої війська, тому що вишестоящіє органи у москві зараз використовують свою «дивозброю» [сарказм – перекл.] ЗРК С-300 як балістичні ракети, «заміщаючи» їх С-350 і Буками М3. Коли я говорю про використання С-300 замість балістичних ракет: я маю на увазі десятками. Наприклад, до Дня Прапора, а потім і Дня Незалежності України 23–24 серпня влада Києва попереджає громадян про масштабний ракетний удар росії. Основною причиною для занепокоєння є зростаюча концентрація ЗРК С-300 росармії на півдні Білорусі: оскільки росіянам критично не вистачає інших типів керованих ракет, цілком можливо, що вони можуть розгорнути їх для удару, наприклад, у районі Києва.

Подейкують, що у морі зараз перебуває щонайменше три кораблі Чорноморського флоту, завантажені крилатими ракетами «Калібр», очікують, що вони завдадуть ударів сьогодні-завтра.

БИТВА ЗА ДОНБАС

На Донбасі росіяни знову атакують, і наступають за вогневої підтримки артилерії – у кількох місцях одночасно.

Харків... Після одного дня перерви, вчора армія рф знову обстріляла Харків із установок С-300. Кілька разів росіяни обстріляли позиції ЗСУ з повітря на лінії фронту в районі Рубіжного, бо українці так само здійснюють вильоти для обстрілів російських шляхів постачання у [далі в Купера пропуск – перекл.].

Ізюм... Тут росіяни здійснили багато розвідок боєм, але загалом уже 2-3 дні, відтоді як ЗСУ відбили 4-5 невеликих атак у напрямку до Барвінкового, спроб наступу солдати рф не робили. Такі населені пункти, як Бражківка, Довгеньке та Богородичне, залишаються або сірою зоною, або під контролем українців.

Сіверськ... Під Івано-Дар’ївкою та Спірним велися жорстокі бої, але зрештою сепаратисти зазнали невдачі.

Бахмут... росіянам усе ж не вдалося захопити Соледар (див. мій попередній звіт). ЗС рф обстрілюють село та українські позиції навколо нього. Натомість у Бахмутському ведуться бої всередині села. Схоже, отже, що ЗСУ отримали в цьому районі серйознішу підтримку артилерії – таку, що не дає російським солдатам і сепаратистам перейти відкриту місцевість і наблизитися до українських позицій. Війська рф у відповідь сильно обстрілюють ці території й постійно здійснюють атаки за принципом «насипай – кудись та влучиш».

Тим часом, схоже, ЗС рф увійшли на південні околиці Зайцевого (див. мій попередній звіт). Кодема досі тримається, хоча росіяни атакують її з трьох напрямків (із північного сходу, півдня і південного заходу).

Лінія розмежування... Загалом, у ЗСУ замало артилерії для підтримки своїх підрозділів уздовж лінії розмежування. Атаку сепаратистів на Красногорівку було відбито, а отже, українські позиції в Авдіївці надійно перебувають під контролем ЗСУ – але це й усі «добрі новини» з лінії розмежування.

Найгірше те, що далі на південь росіяни вже повністю контролюють Піски. Звідти, а також зі сходу і півдня вони через відкриту місцевість просуваються на Невельське. ЗСУ посилили свої позиції в цьому районі двома батальйонами морських піхотинців. Та як на мене, запізно, та й підкріплення занадто мале.

Вчора українська артилерія (останніми тижнями таке нечасто траплялося) розстріляла один із штабів командування в Донецьку, а також склад боєприпасів на схід від міста.

Минулі кілька днів росіяни атакували (майже щоразу з півночі) українські позиції в Мар’їнці – за активної підтримки запалювальної зброї – але всі атаки було відбито.

Зате добрі новини надійшли з південного краю лінії розмежування: українські позиції на лінії Золота Нива –Павлівка тримаються. Можливо, завдяки тому, що ЗСУ надіслали сюди підкріплення – новий (принаймні для мене) підрозділ: 66-ту механізовану бригаду.

Запоріжжя… драма в Енергодарі не вщухає: росіяни надалі розташовують на території електростанції свої підрозділи та боєкомплекти, а тоді жаліються на українські обстріли, хоч ті обстріли здебільшого ведуть самі росіяни – і про це добре свідчить спроба москви зібрати засідання Радбезу ООН з цього приводу. Цікавим видається той факт, що цілять не в АЕС, а у місцеву ТЕЦ: в останні кілька днів ТЕЦ стали однією з пріоритетних цілей росіян.

Херсон… після того, як десь три-чотири дні тому українська атака в районі Благодатного зазнала невдачі (її зупинила російська артилерія), ЗС рф організували три значних контратаки. Схоже, через наступ на Благодатне українська артилерія зазнала важких втрат – адже село тепер захопили росіяни.

Контратака росармії зі Станіслава у бік Олександрівки була успішною та завершилася захопленням останньої. Згодом росіяни вже мали менше успіху, під час спроби продовжити наступ у бік Таврійського. Третя контратака вдарила по плацдарму на східному березі Інгульця, але, як видається, успіху не мала – може, це пов’язано із тим, що українці заявили про знищення на цьому напрямку двох радарів, двох 120-мм мінометів, [самохідної гармати] 2С5 «Гіацинт-С» та [самохідної гаубиці] Мста-С.

Учора ЗС рф та ПКС сили завдали удару по Миколаєву щонайменше чотирма ракетами С-300 та однією Х-31. Останню вдалося збити. Одну чи дві ракети Х-59 випустили по «інфраструктурному об’єкту» з борту Су-35 у напрямку Одеси: щонайменше одна з них поцілила. Українці не повідомляли про втрати.

Натомість, ЗСУ тримають російські шляхи перетину Дніпра під тиском (як і належить), а ще вчора за допомогою HIMARS-ів знесли на повітря і Антонівський міст і міст на Каховській ГЕС. В обох випадках, удари спричинили пожежі, а займання свідчить, що на мостах чи то «щось» їхало, чи то «щось» їх ремонтувало. Подейкують, що якась штука, що «пересувалася» під Антонівським мостом, також зазнала удару, і що росіяни втратили принаймні 2–5 військових загиблими та 20 пораненими. Наскільки мені відомо, тим «чимось» попід Антонівським мостом був понтонний міст, який росіяни нині там зводять.

Джерело: Ростислав Семків

Оригінал тут: https://medium.com/.../ukraine-war-23-august-2022...

Переклад: Тетяна Саніна, Anton Shygimaga, Antonina Yashchuk