На тлі війни бізнес очікує посилення інфляції та послаблення курсу національної валюти.
Про це йдеться в опублікованих Національним банком ділових очікуваннях підприємств України за підсумками другого кварталу 2022 року.
Опитування проводилося протягом травня 2022 року. Опитано всього: 592 підприємства у 21 регіоні України (за винятком окупованих територій і тих, де ведуться активні бойові дії). Водночас у Нацбанку наголошують, що у зв’язку з війною результати можуть бути нерепрезентативні.
Наголошується, що оприлюднені результати є відображенням лише думки респондентів – керівників підприємств України в II кварталі 2022 року. Ці очікування не є прогнозами та оцінками самого Національного банку.
Згідно з отриманими даними, у наступні 12 місяців бізнес України очікує:
Частка респондентів, які прогнозують, що зростання споживчих цін у наступні 12 місяців перевищила попередні 20.0%, і у другому кварталі склала 58.2%.
Воєнні дії – основний фактор, що впливатиме на зростання цін. Так вважають 93.2%.
Суттєвий вплив на зростання споживчих цін також матимуть витрати на виробництво та обмінний курс (58.8% та 58.6% респондентів відповідно).
Найменше на підвищення цін впливатимуть соціальні видатки бюджету (лише 4.9%)
Очікування також грунтуються на прогнозі падіння рівня ділової активності: індекс ділових очікувань (ІДО) – 72.6% (у попередньому кварталі – 108.2%). Зниження ІДО відбулося за всіма складовими індексу. Найсуттєвіше на виконання будівельних робіт, на машини, обладнання та інвентар.
Також, очікується скорочення обсягів виробництва товарів та послуг: баланс відповідей – “мінус” 48.7% (у І кварталі 2022 року – 1.7%).
Посилились очікування підприємств щодо потреби в позикових коштах найближчим часом. Одночасно відчутно підвищились оцінки щодо жорсткості умов доступу до банківських кредитів.
Зменшилася частка респондентів, які планують брати банківські кредити.
Домінуючим фактором, що стримуватиме розвиток підприємств, називаються воєнні дії та їх наслідки.
Водночас вплив більшості інших факторів послабився, найбільше – надмірного податкового тиску, високих цін на енергоносії та браку кваліфікованих працівників.