Мобілізація в Україні: що таке бронювання працівника та навіщо воно потрібне
Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання, однак, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, вони не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Тобто, працівники певних органів, підприємств, організацій, установ можуть продовжувати виконувати свої посадові обов’язки у разі включення їх до списків, які відстрочують призов на військову службу під час мобілізації протягом 6 місяців. Пише ТСН.
Про це йдеться на сайті Київської міської державної адміністрації.
Як бронювати працівників
Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення здійснюється у порядку, визначеному постановою № 194 Кабінету міністрів України від 03.03.2022 року «Деякі питання бронювання військовозобовʼязаних в умовах правового режиму воєнного стану» (зі змінами та доповненнями внесеними постановою КМУ від 07.03.2022 року № 218).
Дія цієї постанови поширюється на уповноважені банки, що залучаються до роботи в умовах особливого періоду, регулюється Національним банком України.
Кого заборонено бронювати
Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний ухвалив рішення щодо заборони бронювання військовозобовʼязаних, які мають військово-облікові спеціальності:
- рядового, сержантського та старшинського складу
- офіцерського складу за групами ВОС.
Обсяги та умови бронювання
Обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються з урахуванням необхідності для забезпечення функціонування зазначених органів в умовах воєнного стану. Звертають увагу, що обсяги бронювання військовозобов'язаних, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, визначаються з урахуванням встановленого для них мобілізаційного завдання.
Хто може подавати документи на бронювання та в якому порядку:
Зазначається, що керівники підприємств, установ та організацій подають пропозиції щодо потреби в бронюванні військовозобовʼязаних до районних у місті Києві державних адміністрацій, обґрунтувавши в супровідному листі необхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.
Після цього районні в столиці державні адміністрації направляють опрацьовані пропозиції до Міністерства оборони України на погодження. Лише погодження Міноборони направляють їх до КМДА для подальшого направлення до Міністерства економіки України.
Коли бронювання анулюється
Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню, якщо:
- закінчення строку її дії;
- завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
- ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
- звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.