Лікарні не були готові до війни
Національна служба здоров’я України, Міністерство охорони здоров’я і вся українська система охорони здоров’я в цілому до війни готові не були.
Зважаючи на конкретну ситуацію керівники лікарень були змушені змінювати процеси й ухвалювати швидкі рішення на свій розсуд, а в разі загострення воєнних дій кожен керівник медзакладу приймав індивідуальне рішення — і щодо евакуації медичного персоналу та пацієнтів, і щодо подальшої роботи лікарні, йдеться в матеріалі Алли Котляр "Лікарні на лінії зіткнення: перші місяці роботи".
Зокрема облаштовувати підвальні приміщення лікарень та облаштовувати там укриття почали лише у перші дні широкомасштабного вторгнення. І, як правило, це були звичайні підвали, які в разі скидання важких бомб не врятують.
Також у перші ж дні повномасштабної війни медзаклади по всій території країни зіткнулися з проблемами постачання чи дефіциту медичних препаратів, виробів медичного призначення. Особливо тих, які закуповували у регіонах, де велися активні бойові дії.
«Необхідні запаси ліків лікарнями переважно не були сформовані. Заради справедливості потрібно сказати, що можливості їх сформувати у деяких лікарень не було. Поки всі очікували, чи почнеться повномасштабна війна, НСЗУ ще в лютому укладала договори на 2022 рік. Оплати за січень очікувано розпочалися в лютому і закінчилися в квітні. Тобто гроші на ліки, якими потрібно було забезпечити лікарні напередодні війни, надійшли в деякі лікарні вже після того, як вона почалась», - підкреслює авторка.
Ще гіршою проблема була у лікарнях на лінії зіткнення, і кожен керівник вирішував її по-своєму.
