Українських біженців виселяють з житла у Бельгії: в чому причина
Багато власників квартир просять українців покинути будинки на час їх літньої відпустки
Українських біженців у Брюсселі просять покинути будинки: багато господарів житла більше не хочуть, щоб вони там перебували.
Про це повідомляє TRAVEL РБК-Україна з посиланням на EUobserver.
Деякі ночують на вокзалі. Чому виникла проблема з житлом
Про виселення з житла українців виданню розповіла Аліна Коханко-Парандій. 32-річна жінка приїхала з Києва до Бельгії разом з мамою і дочкою три місяці тому. Вона влаштувалася працювати в службі, яка пов'язувала уряд Брюсселя з іншими українцями в рамках надання їм допомоги.
"У нас склалася ситуація, коли люди хочуть поїхати у відпустку і не хочуть, щоб українці залишалися вдома. Вони хочуть, щоб біженці покинули будинки, і ми знаємо, що деякі українці залишилися на вулицях", — сказала вона. І додала, що багато хто змушений спати на вокзалі Міді в центрі Брюсселя.
Крім гострої житлової кризи, нарікання стосуються і бюрократії. Бельгійська адміністрація та її численні муніципальні комуни в Брюсселі занадто повільні, поскаржилася Українка.
Високі ціни та черги за житлом. Як збираються вирішувати проблему
Бельгійські орендодавці також не хочуть здавати квартири українцям, оскільки їх статус тимчасового захисту закінчується в березні наступного року. А багато хто налаштований на те, щоб здавати квартиру на довший термін. Зазвичай контракти на оренду житла в Бельгії підписують три, шість або дев'ять років, пише видання.
Також багато хто скаржиться на погані умови, куди поселили українців в Аріані, спеціальному перевалочному пункті для прибуваючих українців в престижному районі Брюсселя Волюве-Сен-Ламбер. Проблема ще й у тому, що нерухомість в Брюсселі — дорога, і пересічні жителі міста витрачають на оренду не менше 50% від своїх доходів на місяць.
Повідомляється, що деякі застрягають в центрі на кілька тижнів поспіль, не маючи можливості зареєструватися, щоб захистити свої права, а вони якраз і гарантуються Директивою ЄС про тимчасовий захист.
Однак громадські організації та волонтери намагаються забезпечити українців хорошими умовами проживання. Багато хто говорить, що волонтери по всій Бельгії в пошуках житла українцям працюють понаднормово, щоб ті "не опинилися на вулиці".
В цей час в Брюсселі знаходиться близько 8000 українських біженців, і очікується, що до кінця року ця цифра збільшиться приблизно до 12000 осіб.
"Основне питання — житло", — говорить П'єр Верберен, урядовий координатор Брюсселя по Україні.
План вирішення проблеми включає перетворення офісних приміщень на житлові будинки для біженців. Але Верберен зазначає, що такі рішення не приймаються без залучення самих українців, і для Брюсселя це новий підхід.
"Перший принцип — нічого про українців без українців. Ми інтегруємо українців і одержувачів тимчасового захисту в усі процеси прийняття рішень, в усе, що ми обговорюємо по Україні", — сказав він.
За його словами, підхід регіонального уряду Брюсселя спрямований на інтеграцію українців, "не створюючи подвійних стандартів для інших нужденних", і водночас забезпечуючи охоплення якомога більшої кількості людей.
