А хто ж нас буде лікувати? Про зниження вимог для вступників у медичні заклади вищої освіти
Павло Ковтонюк: Якщо уряд хоче мораторію на критику, він має дотримуватися мораторію на погані рішення. Вчора ми дізналися, що уряд знизив вступний поріг для вступу у медичні університети до найнижчого за всю історію: 100 балів ЗНО. Іншими словами, до медуніверситету тепер може вступити будь-хто.
Нагадаю таке. До 2018 року у медицини був найнижчий серед усіх спеціальностей прохідний бал – 130 балів ЗНО. Через це туди ішли ті, хто не міг вступити на інші спеціальності. Обернена селекція. Місце порятунку для найгірших. Закінчувалося все самі знаєте якою якістю нашої медицини.
Тепер це не 130. Це 100.
У своєму пості (https://bit.ly/3zDHZzT) МОЗ називає тепер уже скасований мінімальний прохідний барʼєр у 150 балів "підвищеними вимогами".
О ні. Підвищені вимоги – це те, на чому наполягала наша команда у 2018 році – 180 балів. 150 – це були мінімальні, компромісні вимоги. А 100 балів – це відкрити двері до медуніверситетів будь-якому нездарі, який не здатен не те що вступити хоч кудись, а взагалі ні на що не здатен.
Дітям важко здати іспит? То поможіть дітям його скласти.
Університети не добирають студентів? То підтримуйте університети.
Але до чого тут якість освіти?
Мене дивує ось що. Коли це стосується війська, ми хочемо найкращого: найкращі гармати, системи ППО, хімарси й джавеліни. Нікому не прийшло в голову перейти на луки і стріли, виправдовуючи це труднощами війни.
Чому? Може тому, що ця зброя має цілком реально знищувати цілком реальних російських загарбників, які прийшли цілком реально убивати нас?
То я вам скажу, що рак кожного року убиває по 70 тисяч українців. І хвороби не будуть знижувати свої стандарти. Рак не буде питати лікаря, у якому році він вступав до університету.
Медична наука не буде відкочуватися назад заради нас. Уже на третьому році в університетах буде величезна когорта студентів, які не здатні скласти професійний іспит "Крок 1".
Чи будуть університети масово відраховувати таких студентів? Я переконаний що ні. Але це створить широченне поле для корупції, традиції якої, нагадаю, в університетах нікуди не пішли, а просто зачаїлися.
Результатом цієї політики буде те, що у 2030 роках нас будуть лікувати вкрай некваліфіковані люди. А уряд буде витрачати купу грошей, щоб платити їм зарплати (попробуй не платити зарплати лікарям!).
2030-ті, нагадаю, це період нашого відновлення, про яке так багато говорить зараз уряд. Але єдине, що відновлюють такі рішення – це совєцький лад.
Яку проблему ми вирішуємо, допустивши до навчання, а потім і до хірургічного стола неспроможних людей? Головне кількість, а не якість – стратегія російської армії тепер у нашій медицині.
Щоб наша країна стала сильнішою, ми повинні не знижувати, а підвищувати вимоги – до медичної і будь-якої іншої освіти.
У наші університети має бути складно вступити, і в них має бути складно навчатися. Програми та іспити мають бути синхронізовані з західними. Англійська мова у медуніверах має бути другою робочою, а то і першою. Якби існувало "медичне НАТО", ми мали би до нього вступити.
Студенти з інших країни мають хотіти їхати вступати до нас. Конкуренція має бути високою.
Так ми виростимо сильне покоління сучасних лікарів. Тоді найкращі таланти з інших країн будуть їхати і працювати тут. Тоді сюди приїдуть сильні професори. Тоді відродиться наука.
І щоб це все сталося у 2030-2040 роках, рішення треба приймати зараз. Прямо зараз.
Автор: Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я (UHC), ексзаступник міністра охорони здоров'я України
