Аграрії бачать наближення голоду в Україні через прицільне знищення ворогом елеваторів із зерном
Кілька днів тому росіяни завдали ударів по зерновому терміналу Миколаївського порту, камери зафіксували приліт високоточної ракети.
Росіяни хочуть створити продуктову кризу в усьому світі. І Миколаївщина в їхніх людожерських планах посідає особливе місце, йдеться в ТСН.
На південно-східному передмісті Миколаєва сталася одна з найважливіших битв україно-російської війни. На початку весни артилерія 59 бригади перемолола тут цілий підрозділ російських десантників разом з бронетехнікою, артилерією та тонами боєприпасів.
Миколаїв міг повторити долю Херсона. На околиці місті, де аеродром Кульбакіне, купа знищеної російської техніки, спалені БМДшки, снаряди, які не розірвалися. Тут була армада, але все ж таки, українські військові змогли перетворити її на металобрухт".
Масштаб невдалої російської атаки на Миколаїв можна собі уявити по трофеях. Тільки з цієї ділянки до українських арсеналів потрапили десятки одиниць ворожої техніки. Два десятки стало в стрій, два десятки було розібрано на деталі, а скільки тут, можна рахувати, не одиниці, а десятки", - каже військовослужбовець ЗСУ «Сергій».
Якби росіяни прорвались тут, Україна втратила би контроль над Миколаєвом. І це була би не просто втрата території. Миколаїв – хлібні ворота України, якій було б важко втримати такий удар по продовольчій безпеці після окупації ще одного аграрного регіону, сусідньої Херсонщини.
Саме в Миколаївському регіоні найчастіше прилітає по об’єктах, де зберігається зерно. І такі удари росіяни завдають навмисно. Доказ того, що вони хочуть залишити людей без хліба, підтверджують на Костянтинівському елеваторі. Робітники з усіх сил намагаються ліквідувати наслідки потужного вибуху, після якого силосна башня, де зберігалося зерно, нагадує зсередини зоряне небо. Довоєнних обсягів пшениці найближчим часом тут вже не буде, каже директор. "Звичайно, ми не зможемо той обсяг відновити, але робимо все можливе, щоб зберегти врожай та відвантажити його", - каже директор перевантажувального комплексу Євген Литвинюк.
Влучили сюди крилатою ракетою, камера спостереження зафіксувала її політ та влучання. Така ракета - це високоточна зброя, тобто, саме координати елеватору вводились в електронні мізки розумного боєприпасу.
Окупанти цілеспрямовано знищують продуктові склади та зерносховища. Від початку війни знищено до двадцяти відсотків українських елеваторів. Нащадки тих, хто влаштував українцям Голодомор, продовжують використовувати ті ж самі людожерські методи.
Надія керує господарством, на землях якого донедавна точились бої. Вона переконана – її техніку обстрілювали навмисно. Це був зерноток, без нього неможливо закладати зерно на тривале зберігання. "Сюда прилетіло кілька ракет, і все тут палало", - каже вона.
Надія вважає, ворог моніторив український медійний простір перед тим, як завдавати ударів по зерносховищам. "Щойно в ефірах з’являлось, що дуже багато зерна, спостерігалась велика активність обстрілів саме цих об'єктів", - каже керівниця господарства.
Ракетні удари Росії мають спровокувати і глобальну продовольчу кризу. Цього тижня російська ракета спалила в Миколаєві другий за величиною зерновий термінал в Україні. Проте, Віталій Кім, очільник обласної адміністрації, від якого можна заряджатися позитивом, загрози голоду не бачить, принаймні для України. "Зерна в нас дуже багато, ми не можемо відвантажувати зерно через блокування Чорного моря. У нас залишиться багато зерна на складах. Нам голод не загрожує", - каже він.
У Надії оптимізму трохи менше. "Ви правильно спитали, буде голод чи ні, я б по-одеськи спитала - коли? Цього року не буде. Тобто наслідки можуть бути відкладеними в часі. Велике питання з посівною восени, зараз аграрії все зберуть. Але велике питання, як і де буде проходити посівна восени", - додає Надія.
Та попри обстріли, її господарство прискореними темпами відновлює понівечену техніку та виходить в поле, бо треба годувати людей. «Сподіваюсь, що гірше не буде, вірю в ЗСУ, вірю в те, що ситуація піде тільки на краще", - сподівається вона.
І, здається, вперше в сучасній українській історії розміри майбутнього врожаю залежать від успіхів наших Збройних сил.
