Вулиця Арестовича і станція метро "Буча": у Київраді пояснили, чому так не перейменують і які назви розглядають
У Київраді досі тривають експертні обговорення щодо перейменувань близько півтисячі вулиць у столиці.
Найімовірніше голосування за нові назви станцій Київського метрополітену проведуть вдруге, йдеться в ТСН.
У Києві є 5 провулків Лермонтова - в одному районі, вулиця Лермонтова і вулиця Лермонтовська. А ще 5 вулиць Мічуріна. І такі, як от – Суздольська, Крандштатська, тагільська і звичайно Московська. Попри три місяці повно-масштабної війни Росії деякі містяни ще сперечаються, чи варто перейменовувати Московську. Те саме питаю і на розі Пушкінської і Льва Толстого.
Хоча чимало вулиць у столиці утворюють суцільні квартали російської топоніміки, тобто суто російських назв. Усі ці Муроми та Усурійськи – за сотні і тисячі кілометрів від України і не рідні нам. Тому із цими назвами, кажуть фахівці, дискусій не виникатиме. Більше питань до українських і радянських поетів Миколи Бажана і Павла Тичини, які теж у списку перейменування.
Зараз до обговорення перейменувань долучили науковців інститутів історії, літератури та інституту національної пам’яті. Бо перелік вулиць величезний – майже 500, а пропозицій від киян – подекуди і 50 на одну вулицю може бути. Найбільше варіантів нових назв було у вулиці Московська. «Часто пропонують назвати діячами сучасними – наприклад Бориса Джонсона, Зеленського, Арестовича, Залужного», - каже депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова.
Але це неможливо, бо за законом, не можна називати вулиці іменами тих діячів, які ще живуть. Тож усі ці назви треба систематизувати, зокрема і за …гендером. Бо вулиць названих на честь видатних українських жінок – обмаль. Але пропозиції є.
«Перейменувати вулицю Ломоносова на вулицю Юлії Здановської - це математикиня, волонтерка, вчителька. Лауреатка багатьох-багатьох олімпіад з математики, яка загинула в 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення», - додає депутатка.
Тож після систематизування назв уже на початку червня мешканці столиці зможуть проголосувати у додатку «Київ Цифровий» за той варіант, який їм до вподоби.
А от із перейменуванням назв станцій Київського метрополітену скоріше за все буде переголосування. Насамперед, через непрозору процедуру. «Голосування проводилось в голосувалці Google, і особливість у тому, що там немає верифікації людини. Ми не знаємо, що ця людина з Києва, і ми в принципі не можемо сказати, що це один голос від однієї людини», - пояснює Семенова.
А ще було мало варіантів і пояснень до них. Зокрема були помилкові, як то пропозиція перейменувати станцію метро Льва Толстого на Ліни Костенко. Але це неможливо, бо письменниця жива, або недоречність у географічних назвах. «Коли ти називаєш станцію на Оболоні «Варшавською», хоча однойменний мікрорайон будується в 6 кілометрах. Або коли ти намагаєшся назвати станцію метро іменем Бучі, Бучанська, хоча ця дорога не веде на Бучу», - розповідає очільник «Ради з урбаністики Києва» Віталій Селик.
Адже логіка полягає у наданні назв станціям, вийшовши з яких, можна поїхати у напрямку того міста. Як от зі станцій Харківська чи Житомирська.
А от чи не найбільше суперечок викликає знесення пам’ятників Пушкіну, Булгакову, Ватутіну і Щорсу. У багатьох містах – їх уже демонтували. У столиці Київрада вже проголосувала за орієнтовний список із 47 об’єктів, які планують знести впродовж року. Утім Булгакова зі списку демонтажу викреслили, але це не остаточно, кажуть депутати.
А усі три пам’ятники Пушкіну у столиці однозначно знесуть. Залишать колишню «Арку дружби народів». Хоча києвознавці та екскурсоводи пропонують знести і її і повернути на це місце фонтан зі слоненям, який раніше тут був встановлений.
