Українську мову вважають рідною 76% опитаних жителів України.
Як передає Укрінформ, про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг".
За даними соціологів, за останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська мова за 10 років втратила з 42 до 20%.
У цій динаміці фахівці звертають увагу, що помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися у 2012-2016 роках. Одними із ключових причин стали реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці; події Революції Гідності; агресія росії проти України у 2014 році і тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької та Луганської областей.
Крім того, позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у центрі, а також на півдні та сході України.
Як зауважили соціологи, можна констатувати стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012-му таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021-го – 26%, а на початку війни – 18%. Натомість, "перетік" російськомовних відбувається у сегмент "двомовних" (з 15 до 32%). Кількість тих, хто постійно користується лише українською вдома, зросла незначно - з 44% до 48%.
На думку дослідників, важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті, готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина.
Безпрецендентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинуло і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Така думка домінує в усіх макрорегіонах, вікових та мовних групах.
З іншого боку, за надання державного статусу російській мові до війни виступали майже чверть, а сьогодні – лише 7%.
У мирний час за надання статусу державної російській мові традиційно виступали жителі півдня та сходу. Але навіть у цих регіонах таких було лише третина, а сьогодні їхня кількість зменшилась майже вдвічі.
На сьогодні мова є швидше регіональною особливістю, але не способом мислення. Для прикладу, у грудні 2021 року серед двомовних росію агресором вважали 65%, серед російськомовних – половина. Водночас, у сегменті україномовних кожен десятий мав проросійські погляди. Прихильність до росії визначалася не так мовою спілкування, як політичними поглядами та впливом пропаганди і коригувалася з рівнем підтримки проросійських партій (ОПЗЖ, "Наші", партія Шарія).
Сьогодні більшість (67%) вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% вважають, що мовна проблема існує, але вона не є настільки важливою. Лише 12% вважають, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.
Важливо, зазначають соціологи, що тези про наявність проблеми у мовній сфері є популярними не серед російськомовного населення, а саме у західних регіонах, де українська домінує в усіх сферах. Згідно з попереднім дослідженням, лише 2% українців вважають, що росія прийшла захищати російськомовних громадян України – цей міф українці не прийняли.
Опітування було проведене 19 березня. У ньому взяли участь 1000 респондентів віком від 18 років і старші з усіх областей, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.