Війна, день 40-й. Росіяни можуть планувати що хочуть. ЗСУ є неперевершеними майстрами зі зриву ворожих планів
Роман Пономаренко, військовий аналітик: 40-й день війни, 4 квітня. Росіяни продовжують залишати північні області України. Після Київщині та Чернігівщини сьогодні вони покинули Сумщину, тим самим довівши кількість виграних ЗСУ кампаній до трьох (відповідно, Київська, Чернігівська та Сумська).
На інших ділянках фронту нічого особливого не сталося.
Харків – без змін, місто під обстрілами, а війська окупантів перебувають в безпосередній близькості.
Трикутник Ізюм – Слов’янськ – Барвінкове. Ворог продовжує зосереджувати сили на цьому напрямі. Крім всього іншого, тут відмічені три «свіжих» БТГР 47-ї танкової бригади (26-й танковий полк, 252-й та 254-й мотострілецькі полки). Також росіяни намагаються відновити міст через річку Сіверський Донець в районі Ізюму. На лінії зіткнення тривають локальні бої та розвідки боєм, плюс постійні артилерійські обстріли. Останні кілька днів ворог застосовує ТОС-1 «Буратіно», на які тепер активно полюють українські військові. Вчора поблизу населеного пункту Бражківка (на південний захід від Кам’янки) противник силами до танкової роти з 13-го танкового полку 1-ї танкової армії, здійснював розвідку боєм та нарвався на українські танки. Відбувся короткий зустрічний танковий бій, в якому росіяни втратили один танк і відступили. Бражківка наразі перебуває в «сірій зоні», за неї йдуть бої. В самому Ізюмі росіяни здійснюють фільтраційні заходи та примусово вивозять цивільних на територію РФ.
Луганська та Донецька області – бої на попередніх рубіжах.
Маріуполь – гарнізон вперто тримає оборону, під постійними бомбардуваннями та обстрілами. Ворог активно застосовує танки, як мені сьогодні сказав один із азовців – «танків у них більше, ніж у нас піхоти». Наявні протитанкові засоби, в тому числі закордонні, в умовах міських боїв не завжди ефективні. Попри це, ворожі танки наші бійці активно палять. За добу азовці знищили 2 танки, 1 МТЛБ з зенітною гарматою та багато піхоти. Проте ресурси оточеного гарнізону далеко не безмежні, тому Україна має докласти всіх зусиль для деблокування Маріуполя.
Миколаїв – під обстрілами, в тому числі з використанням касетних боєприпасів. Місто Очаків зазнав ракетного удару.
Херсонська область – тривають бої навколо Херсону, результат невизначений.
Загалом, наразі всі в очікуванні анонсованого великого російського наступу на Донбасі. Бачу декілька сценаріїв, найбільш вірогідним з яких мені видається цей: потужні удари на Слов’янськ з півночі та десь в районі Великої Новосілки з півдня, щоб з кількох напрямів вийти в тили українського угрупування на Донбасі. Паралельно значно посилять тиск на вже наявних лініях зіткнення: Рубіжне – Сєверодонецьк Лисичанськ – Попасна та Донецьк – Горлівка, щоб скувати тут українські війська та не дати їм організовано вийти з можливого оточення. Мета ворога полягає не скільки в захопленні території, скільки в повному знищенні українського угрупування – це десь 50-60 тисяч вояків та маса техніки та боєприпасів. Очевидно, що втрата цих сил істотно підкосить міць ЗСУ. Тому росіяни будуть прагнути саме оточити наші війська, а не витіснити їх з Донбасу.
Одночасно можливе відновлення активних операції з оточення Харкова та ще одна спроба наступу на Миколаїв. Цим ворог спробує відтягнути сюди українські резерви. Миколаїв має стратегічне значення, бо його падіння не лише вдарить по моральному духу українців, але й відкриє ворогу шлях на Одесу.
Втім, росіяни можуть планувати що хочуть. ЗСУ вже довели, ще є неперевершеними майстрами зі зриву ворожих оперативних планів. Тому впевнений, що всі сценарії вже давно відпрацьовані, заходи вжиті, а можливі «сюрпризи» – прораховані.
Автор: Роман Пономаренко, військовий аналітик, кандидат історичних наук
