Контракти.ua

1389  —  28.02.22
Не розслаблятися! Позаду невдалий рашистський бліцкриг. Попереду – важка війна на виснаження сил
Не розслаблятися! Позаду невдалий рашистський бліцкриг. Попереду – важка війна на виснаження сил

Євген Дикий: Вечір третього дня, і "вечірня проповідь" на тему, про яку пару днів тому навіть не мріяв. Пригадуєте, я писав про те як критично важливо протрматись перші дві доби? І як головне не запанікувати? Ми це змогли. І тепер я беру на себе невдячну місію – застерегти від передчасної ейфорії.

Ми зламали ворожий "план А", бліцкріг захлинувся, втрати ворога такі, що можна казати про "планову утилізацію" інтервентів. Ми пишаємось собою, і маємо для цього всі законні підстави.

Але з цієї законної гордості підсвідомо витікає уявлення, що все, ми вже практично перемогли, лишилось трохи позачищати бродячі ДРГ, і має стати набагато легше.

Це вкрай небезпечна ілюзія.

Ворог ще зовсім не визнав своєї поразки. Він всього лише переходить до "плану Б", а далі має і "план В" і ще пару-трійку варіантів. Своїм опором ми до нестями озлобили потвору, яка і без того патологічно нас ненавиділа. І поставили під питання непереможність РФ, на уявленні про яку базується вся політика Кремля. Тепер для Пуйла дотиснути та знищити нас – не примха, а питання виживання режиму, а отже і його особистого виживання.

Саме зараз почнеться найважче. Ворог переживе шок від провалу "блискавичної" операції, і перейде до тотальної війни – із поступовим проповзанням вперед ціною будь-яких втрат, та знищенням всього перед собою. І на цю війну він кине всі ресурси, які ще лишились у Імперії.

На щастя, ці ресурси геть не безмежні. Ворог це розуміє, отож поспішатиме наскільки зможе. Час наразі працює на нас, відлік пішов – але це також розуміємо не лише ми, а і ворог.

Головне зараз – від радощів першої перемоги не впасти у невиправдану ейфорію, і не почати з години на годину чекати полегшення. Навпаки – саме тому що ми перемагаємо, нас чекають дуже важкі дні, значно важчі за сьогоднішній.

Полегшення прийде – але аж ніяк не за кілька діб. Наразі слід готуватись до масштабного штурму столиці – вже не силами ДРГ чи навіть десантників, а головними силами, які лише стягуються поволі зі Сходу, через Сумщину та Чернігівщину, які ще тільки заходять із Білорусі, і які тягнуть із собою важку арту та інші "останні аргументи". Оскільки прорватись до Києва ми їм швидше за все не дамо – цілком припускаю що їм вдасться на якийсь час взяти місто в кільце, і нам доведеться витримати облогу. В цьому немає нічого неможливого, але на це слід настроїтись та морально приготуватись.

Ми поки що воюємо в комфортних умовах – одразу за спиною бійців чекає затишний незруйнований тил, з електрикою, водою, навіть водою гарячою. У нас поки майже довоєнне харчування. Ну і головна розкіш – безперебійний звязок.

Цього всього може не стати у час облоги. Це нормально, наскільки слово "норма" в принципі може застосовуватись до війни. Це треба пережити і витримати, і я впевнений що ми на це здатні. Але до цього треба бути готовими.

Так само на інших ділянках – у нас загалом величезний мобілізаційний ресурс, але поки що розподілений нерівномірно. Тож на якихось напрямках ми будемо відступати, і навіть тимчасово здавати окремі міста. Це неминуче, бо це велика війна. Головне – розуміти, що це не перекреслює нашу першу блискучу перемогу, і не має "переключити" нас в режим "зновупропаловсьо".

Ворог недооцінив нас, ми блискуче цим скористались – але тепер ми змусили його нас не лише ненавидіти, але і поважати. Тож готуємось воювати так, як він воюватиме проти поважного суперника, а не жалюгідної жертви, за яку він нас помилково сприймав. Повага також має свою ціну.

Головне – не впадати у емоційні "гойдалки" – ейфорію від перших перемог та шок від того що замість "заслуженого" полегшення скоро буде навпаки значно важче.

Треба сприйняти логіку компьютерної "стрілялки": ми героїчно пройшли перший рівень, і у "винагороду" виходимо на наступний рівень, де монстрів більше, і вони значно "прокачаніші". Кінцева перемога чекає далеко не після одного – двох рівнів. Але вона таки буде за нами – якщо відповідно настроїмось.

Позаду невдалий рашистський бліцкриг. Попереду – важка війна на виснаження сил, ресурсів, зокрема і на виснаження емоційне. Час вже працює на нас, але якщо ми триматимемось.

І тоді рано чи пізно ми обговорюватимемо план операції по денацифікації братньої Росії.

Терпіння, витримка, спокій. Слава Україні.

Автор: Євген Дикий, науковець, військовик, публіцист

Статьи по теме
В Україні з’являться Космічні сили ЗСУ: Рада ухвалила закон
В Україні з’являться Космічні сили ЗСУ: Рада ухвалила закон

Верховна Рада 9 листопада ухвалила закон про створення Космічних сил ЗСУ.
09.11 — 359

Зеленський відповів, чи припинили ЗСУ бити по російських НПЗ після тиску США
Зеленський відповів, чи припинили ЗСУ бити по російських НПЗ після тиску США

Українські військові не отримували наказу припинити удари по російських НПЗ, заявив Володимир Зеленський.
28.10 — 322

Зеленський назвав цифри: скільки окуповано і скільки звільнили ЗСУ 2026 року
Зеленський назвав цифри: скільки окуповано і скільки звільнили ЗСУ 2026 року

Володимир Зеленський заявив, що від початку 2026 року РФ окупувала 890 кв. км, тоді як ЗСУ звільнили 800 кв. км території.
24.09 — 333