Міжнародна група вчених під час спостережень випадково виявила у космосі нову радіогалактику з діаметром щонайменше 16 мільйонів світлових років.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Space.com.
Відкриття стало можливим завдяки даним мережі радіотелескопів Low-Frequency Array (LOFAR), розташованих по всій Європі.
Астрономи назвали галактику, яка знаходиться за три млрд світлових років від Землі, Алкіоней - на честь сина Урана, який у давньогрецькій міфології був богом Неба.
Зазначається, що радіогалактики містять у своєму ядрі надмасивні чорні діри. Коли речовини потрапляє в чорну діру, вона виділяє енергію у вигляді двох радіоструменів з протилежних сторін від центру галактики, також відомого як активне галактичне ядро.
Матеріал, що викидається в космос цими двома реактивними потоками, включає матерію для утворення нових зірок. Подорожуючи майже зі швидкістю світла, цей матеріал нагрівається і розчиняється в плазмі, що світиться в радіосвітлі, яке LOFAR і зміг виявити.
Діаметр цієї надмасивної радіогалактики становить щонайменше 16 мільйонів світлових років, що перевищує діаметр нашої галактики Чумацький Шлях у 100 разів. Таким чином Алкіоней наразі є найбільшою відомою структурою галактичного походження.
Як повідомляв Укрінформ, група астрономів завдяки дуже великому телескопу-інтерферометру (VLTI) Європейської південної обсерваторії (ESO) у Чилі отримала знімки хмари космічного пилу в центрі галактики Мессьє 77, всередині якої прихована надмасивна чорна діра.