Інститут нацпам'яті нагадав про масовий голод 1921-23 років
«Питання життя і смерті – зібрати хліб з України» - таку назву має історичний ролик до 100-річчя масового голоду 1921-23 років, який презентував Український інститут національної пам’яті.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба УІНП.
“Цього року виповнюється сто років від початку масового голоду на Поволжі, Північному Кавказі та на Півдні України. В Україні це був перший масовий голод, що став наслідком поразки Української революції 1917 - 1921 років”, - ідеться в повідомленні.
Зазначається, що у 1921 році, крім природних факторів – небаченої посухи, що охопила значні території, – до катастрофічного становища селян спричинилася грабіжницька політика більшовицької Росії, яка розглядала селянство як «підозрілий елемент», що постійно перебуває під впливом «класових ворогів», а Україну – як сировинний придаток, що мав забезпечувати «диктатуру пролетаріату» всім необхідним, у першу чергу продовольством.
«Урожай на півдні чудовий, тому питання життя і смерті для нас – зібрати з України 200-300 мільйонів пудів хліба», – писав у травні 1921 року Володимир Ленін.
Викачування продовольства в період запровадження продрозверстки та політики «червоного терору» виснажило запаси українців. Для кращої «мотивації» збирати хліб в Україну Ленін пропонує відправити півмільйона новобранців з охопленого голодом Поволжя. Під маркою допомоги голодуючим більшовики грабують церковні цінності, накручують у пресі істерію проти «куркулів, які не хочуть ділитися хлібом». Причому куркулями оголошуються всі, хто не згоден віддавати за так чесно зароблене добро.
В УІНП зауважують, що голод 1921-1923 років був чи не єдиним, який більшовики не приховували від міжнародної спільноти. Утім, переважна більшість міжнародної гуманітарної допомоги скеровувалася саме на Поволжя, тоді як з охопленої голодом степової зони України продовжували везти в Росію продовольчі запаси. Лише в серпні 1922 року продовольчі пайки з гуманітарних місій почали отримувати й українці.
Міжнародна допомога стабілізувала ситуацію в Україні, чим одразу скористалися більшовики, розпочавши світовий експорт зерна – 13,5 млн. пудів зерна нового врожаю з України було відправлено за кордон. Так само хліб продовжували вивозити в Росію. Через це в південних регіонах України голод тривав до літа 1923 року.
Як повідомляється, масштаби голоду на півдні України більшовики всіляко приховували, розповідаючи лише про «продовольчі труднощі». Нині Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України оцінює втрати українців від надсмертності в 1921-23 роках на рівні 935,8 тисяч осіб. 40% із них становили діти до 14 років.
Масовий голод пригасив і селянський повстанський рух, що ширився Україною. Більшовики це врахували. Уже за десять років вони застосують практику «впокорення голодом», організувавши в Україні штучний Голодомор-геноцид, щоб закріпити свою політику на окупованих землях.
Про цю трагічну сторінку нашої історії, яка довгий час лишалася поза достатньою увагою суспільства, нагадує новий просвітницький ролик Українського інституту національної пам’яті, створений спільно зі студією «Диваки-продакшн». У ролику використані історичні фото та відеоматеріали із фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.
Завантажити ролик у професійній якості можна тут.
