Верховна Рада ухвалила закон №5557 “Про основи національного спротиву”. Документ у другому читанні підтримали 313 депутатів.
Документ передбачає залучення широких верств населення України до захисту своєї країни.
Закон визначає, що національний спротив – це комплекс заходів, які організовуються та здійснюються з метою сприяння обороні України шляхом максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити збройну агресію проти України.
Також документ визначає поняття територіальна оборона – система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Згідно із законом, рух опору – це система воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.
Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву. Метою національного спротиву закон визначає підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеохоплюючого характеру, сприяння забезпеченню готовності громадян України до національного спротиву.
Завданням територіальної оборони визначено:
Завданням руху опору є:
Завданням підготовки громадян до національного спротиву є:
Передбачається, що територіальна оборона складатиметься з військової, цивільної та військово-цивільної складових.
До військової складової входитимуть органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони ЗСУ, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.
Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони.
Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
При цьому добровольчі формування територіальних громад зможуть використовувати власну мисливську зброю.
Відповідно до закону, сили територіальної оборони діятимуть поза районами, де ведуться військові (бойові) дії. Однак, якщо головнокомандувач ЗСУ прийме відповідне рішення, то їх можна залучати до виконання завдань за межами своєї зони.
Головними в організації, підготовці, підтримці та виконанні завдань опору повинні стати Сили спеціальних операцій (ССО) ВСУ, а керівництво рухом опору буде здійснювати командувач ССО.