Неекономна країна – бюджетні гривні летять у діряві труби комунального господарства і у святкування на широку ногу. У новинах "Сьогодні" на каналі "Україна" наводять приголомшливі цифри – що могло б поповнювати бюджет не через додаткові податки, а завдяки господарському підходу.
В лабораторії державного дорожнього інституту потужним пресом випробовують на міцність зразки асфальту із золошлаків – відходів, яких в Україні вже зібралося щонайменше 250 млн тонн. У зразку мінеральний порошок повністю замінений золою, і відходи не підвели, каже заступник директора ДП "Державний дорожній науково-дослідний інститут ім. М. П. Шульгіна" Володимир Каськів.
"Такі самі (результати), як і традиційний асфальтобетон", – запевняє вчений.
Ремонт доріг четвертої категорії – тих, що сполучають села з райцентрами неподалік ТЕС, де збираються відходи, – дешевший, якщо використовувати золошлаки, кажуть в інституті.
"Вийшло у нас до 7% економія. Тобто конструкція традиційна і конструкція з використанням золошлакових матеріалів – виявилося приблизно дешевше до 7%. Оці 7%, приблизно на одному кілометрі, там де ми аналізували, – приблизно 400 тисяч гривень", – підрахував Каськів.
Але не ощадимо, як уже давно роблять в Європі, – золошлаки в автобудівництві Україна майже не використовує.
А от на свята готові витрачати рекордні суми. Один день видовищ може врятувати багато життів, переконаний лікар Атон Шкіряк.
"Виділено 5,5 мільярда і ще додатково 800 мільйонів гривень на святкування тридцятиліття Дня Незалежності України! Я обожнюю Україну, але 6,3 мільярда вирішили б усі проблеми нагальні, тим паче в онкології і педіатрії", – обурюється лікар-нейрохірург, онколог, громадський діяч у сфері охорони здоров'я Антон Шкіряк.
А от гроші, які "вкидають" у діряві труби та застарілі багатоповерхівки, уже й не рахуємо.
"95% будинків, починаючи з Києва, не мають технічної документації! Власне, ніхто не знає реально, що там робилося в останні роки, які гроші заходили. "Чорні діри", на які можна списувати скільки завгодно грошей, які неможливо перевірити", – каже народний депутат від "Батьківщини" Олексій Кучеренко.
Чиїм коштом "бенкет"
Україна вкрай неекономна країна і витрачає набагато більше, ніж може собі дозволити. І якщо ви думаєте, що вас це не стосується, то це не так. Ми платимо терпінням до неякісні державні послуги: переповнені школи, старі лікарні чи репані залізничні вагони. І цьому є ціна.
"Людина із середньою зарплатою 11 тисяч гривень виплачує на рік майже 6 тисяч гривень за позики, які український уряд взяв у міжнародних фінансових установ", – зазначає експерт проєкту "Ціна держави", економіст Євген Шульга.
Бездіяльність нам обходиться у все більший відсоток ВВП. І маємо в цьому компаньйонів: чимало африканських країн, як от Уганда чи Мадагаскар. Азійські Лаос чи Непал. І нічим у цьому сенсі не відрізняємося від Білорусі та Росії.