Людяність, ментальне здоров'я, емпатія: як змінюється ставлення до персоналу в період пандемії.
Другий рік бізнес живе в надзвичайних умовах: дистанційний формат роботи та перехід спілкування в онлайн спричиняє брак соціалізації, а тривожність все частіше супроводжують життя співробітників. НR-спеціалісти переконують: персонал потребує не лише інших підходів і мотивації, ніж в допандемічні часи, але і емпатії, турботи та уваги до ментального здоров’я. Ми розпитали експертів в галузі НR та керівників українських компаній про нові виклики та те, як вони з ним справляються.
Важливість психоемоційного добробуту співробітників вже не перший рік обговорюється світовими та вітчизняними НR-спеціалістами. Втім цю тему ще більше актуалізував саме COVID-19: тема турботи про психічне здоров’я співробітників з переліку трендів вийшла на перший план.
«Ми опинились в умовах невизначеності, нестабільності і невідомості, що відображається на нашому емоційному стані тривожністю і стресом. І те, як ми підтримаємо себе та наших співробітників сьогодні, як адаптуємося до реальності, багато в чому формує наше майбутнє. Адже згідно наших досліджень, постійно зростає кількість тих, хто при виборі місця роботи враховує, чи піклується роботодавець про психологічний стан своїх співробітників», – звертає увагу Ольга Красіна, HR Business Partner, Mental Health Officer міжнародної дослідницької компанії 4Service Group.
Вчасно розпізнавши і зреагувавши на емоційний стан персоналу, можна попередити негативні результати їх роботи, зниження продуктивності, емоційне вигорання, плинність персоналу. А ще – вплинути на кількість лікарняних, адже експерти вказують на існування прямого зв’язку між ментальним і фізичним здоров’ям.
«Кому як не HR-ам знати, що економічно набагато вигідніше утримувати продуктивний залучений персонал, ніж витрачатись на нескінченний пошук, адаптацію та навчання нових співробітників», – підкреслює Ольга Красіна.
Здоров’я понад усе
Піклування по здоров’я співробітників – саме з цього починалися «пандемічні зміни» в більшості компаній. І це не про страховий пакет, який вже став майже стандартним бонусом при офіційному працевлаштуванні, а про оперативне реагування на нову епідемію та пов’язані з нею карантинні обмеження. Зазвичай – це можливість працювати онлайн та додатковий контроль за самопочуттям.
Наталя Галунко, HR-директор UKRSIBBANK BNP Paribas Group, розповідає, що ще навесні 2020-го банк визначив категорію так званих чутливих співробітників, що максимально схильні до ризику зараження: вагітні жінки, люди старші 60 років та ті, хто мають певні критичні захворювання і надав їм право відсутності на робочому місці в період карантину зі стовідсотковим збереженням заробітної платні. «У період жорсткого локдауну ми організували транспорт для співробітників, аби вони могли дістатися на роботу і додому , також працювали гаряча лінія та лінія психологічної підтримки для співробітників. Це наша інвестиція в підтримку та захист здоров’я і життя наших людей», – зазначає вона.
Про усвідомлення здоров’я співробітників в якості пріоритету згадує і Олена Плахова, директор з управління репутацією групи компаній «Нова пошта». «Якщо раніше про здоров’я піклувались під час лікарняних, то нині ретельно відстежуємо найменші симптоми. З цієї метою відкрили 36 медичних кабінетів на терміналах і вантажних відділеннях, створили окрему Службу попередження епідемій та санітарного контролю. Водії стали проходити медогляд не тільки вранці, але й безпосередньо перед виїздом машини. А страхувати стали також і співробітників, які проходять випробувальний термін», – ділиться вона нововведеннями.
Все, що можна робити дистанційно перевела в онлайн і «Медіа Група Україна»: пошук і співбесіди рекрутерів, навчання, оцінку персоналу, узгодження бюджетів тощо. «Ми маємо визнати на старті те, що так, як раніше, вже не буде. І вже розуміючи це, говорити про повернення», – зазначає Євгеній Бондаренко, HRD «Медіа Групи Україна». А серед основних фактів, які стали наслідками «пандемічних змін» вважає важливим не лише те, що не всі вже повернуться до офісної роботи, залишаючись in house, але й більшу увагу до Work-life balance і здоров’я: корпоративна турбота повинна розповсюджуватись не лише на професійне життя.
Управління з людським обличчям
Організації поступово починають розуміти, що від фізичного та психоемоційного стану співробітників залежать успіхи їх бізнесу, його розвиток чи стагнація, – ділиться спостереженнями Анна Метельська, співзасновниця проєкту Mental Health for Business, консультантка з психічного здоров”я для організацій. – Саме в останній рік тема добробуту або wellbeing стала стратегічною для багатьох міжнародних бізнесів, які працюють в Україні, і навіть в українських компаніях почали вже з’являтися такі посади як Wellbeing Manager. Експерти зазначають, що все популярнішими також стають програми допомоги співробітникам – employee assistance programs, – які включають в том числі і психологічну підтримку співробітників.
Так, цього року UKRSIBBANK разом з Mental Health for Business запустили серію воркшопів на тему добробуту та простих порад підтримки себе, команди. Плануються також навчальні заходи, роботи в сесіях з психотерапевтами, коучами.
«Підвищена напруга викликає стрес, якого не позбавитися у короткостроковій перспективі, та з яким маємо навчитися жити й підтримувати стабільне функціонування систем всіх рівнів: від організації до окремої людини», – розповідає по мотивацію Наталя Галунко. За її словами, наразі дуже важливо оперативно відповідати умовам, що швидко змінюються. В компанії традиційне глобальне опитування співробітників замінили на локальні соціологічні дослідження за методикою Pulse-опитувань, щоб визначити опори довіри співробітників та тримати руку на пульсі змін настроїв, тенденцій поведінки персоналу та відповідно реагувати.
Після великого дослідження корпоративної та внутрішньої культури, а також – відчуттів співробітників, «Нова пошта» впровадила одразу кілька програм з ментального оздоровлення компанії.
Серед них – «Інформаційна гігієна» та проєкт зі створення організації, здатної до самооздоровлення. «На першому етапі певні «адвокати ментального здоров'я», будуть навчатися, що таке ментальне здоров'я, як з ним працювати, що таке контейнерування емоцій, як реагувати на негатив, як його обробляти, які існують техніки. Потім вони зможуть передавати цей досвід іншим і таким каскадом охопити всі 42 тисячі співробітників. Це історія не про те, що ми закриємо їх від світу стресу, ні, ми навчимо його обробляти, і це суттєво вплине на емоційну стабільність наших співробітників», – розповідає Плахова.
Щоб злагодити прояви тривожності, підтримати командний дух та збільшити довіру і розуміння того, що співробітники компанії «на одній хвилі», «Медіа Група Україна» запустила формат «онлайн-кава з СЕО»: співробітники можуть запитати керівництво про будь-які професійні чи побутові теми. «Ми також детально опрацьовуємо залучення психолога і психотерапевта для надання необхідної допомоги тим, хто цього потребує», – анонсує Євгеній Бондаренко.
Емпатія на користь бізнесу
Згідно з опитуванням 4Service, більшість респондентів позитивно поставилися до онлайн-роботи, на яку компанії перейшли через пандемію. Серед переваг вони відзначили економію часу та грошей на дорогу в офіс, можливість самостійно керувати часом, зниження ризиків захворіти. Водночас велика кількість респондентів зазначили, що побутові питання є відволікаючим чинником і заважають виконувати роботу вдома, тому їх віднесли і до негативних наслідків дистанційки. До іншого великого недоліку роботи вдома віднесли відсутність соціалізації, а як наслідок цього – відчуття самотності.
Ольга Красіна надає поради, як можна покращити психологічний стан співробітників. Серед них - видиме лідерство (керівник має показати приклад усвідомленості і зібраності, який будуть зчитувати співробітники), безпека (співробітник має обрати місце для відчуття безпеки – вдома чи в офісі), гнучкість (вибір, графіку роботи, але нагадування про відповідальність за результат її виконання), системні комунікації (почуття причетності до колективу і людський контакт навіть при дистанційній роботі), благодійність (відчуття своєї потрібності, подяки, соціальної значущості), можливість говорити відкрито (людям важливо говорити і розуміти, що їх чують).
«Звичайно, для бізнесу важливі результати і продуктивність. Але є багато шляхів як цього досягти: через жорсткий контроль, правила, ієрархічність, страх, чи через людяність, емпатію, екологічне та партнерське спілкування, врахування потреб та сильних сторін кожної окремої людини», - розмірковує Анна Метельська. За її словами, саме люди створюють “начинку” організації, є її «кровоносною системою, яка несе в собі всі важливі вітаміни та поживні речовини для досягнення успіху бізнесу». «Справжня “людяність” – це турбота про людей, піклування про їх потреби, врахування індивідуальних особливостей, інклюзивність, зниження стигматизації щодо гендеру, стану психічного здоров’я, віку і т.д.
А людяне ставлення до людей породжує людяне ставлення співробітників до компанії та її клієнтів», - підкреслює вона.
З нею погоджується Євгеній Бондаренко і ділиться дослідженням від міжнародної компанії Gartner, в якому йдеться, що карантин вимагає нової моделі взаємовідносин між компанією та її співробітниками. «Потрібно бачити людей, а не «робітників». Розуміти, що ми впливаємо на весь життєвий досвід, а не лише на досвід роботи тих, з ким ми приймаємо рішення про партнерство в якості роботодавця. Брати до уваги не лише функціональні та професійні потреби кожного з наших колег, але враховувати і емоційні. Це кращий опис «людяності» і «емпатії», який я зустрічав», - резюмує Бондаренко.
