Тотальне спостереження: кінець епохи Майданів?
Євген Якунов: Гардіан опублікувала статтю, в якій проаналізовано, зокрема, чому не спрацювали масові протести в Білорусі і чому вони стали неможливими в Росії. На думку авторів публікації, і Лукашенко , і Путін використовують китайський досвід, випробуваний у Гонконгу.
Чим сильні "майдани"? Тим, що конкретна людина в них розчиняється, стає часткою монолітного цілого. Майдан заряджає, притупляє відчуття небезпеки, масовість додає мужності. На Майдані, коли він стотисячний, ти непомітний як індивідуальність, і після протесту можеш спокійно піти десь в кафе випити горнятко кави, чи піти на роботу, як звичайний благонадійний підданий.
Китайці у боротьбі з масовими виступами населення почали застосувати інструменти цифрової ідентифікації, які дозволяють швидко, за допомогою певних програм, ідентифікувати ледь не кожного учасника багатотисячного мітингу – за локацією мобільника, маршрутом пересування, обличчям, навіть поставою і ходою (згадайте Дугарь).
Ніхто не буде розганяти натовп водометами чи армією, затратний метод, який дає погану картинку для світу.
Ідентифікувавши особу, влада може брати кожного поодинці. Через тиждень чи через місяць після протесту. Коли ти вже й забув, що ходив в якомусь натовпі і щось скандував.
І в суді буде фігурувати твоє фото з небажаною символікою і записані твої вигуки з несанкціонованою лексикою. І наодинці з загоном спецназа, який прийде тебе брати вночі в квартиру, ти вже не такий сміливий. І немає за спиною захисту Майдану...
І за незначний, як на твою думку, прояв непокори ти отримаєш по максимуму. І мало кого зацікавить твоя окрема доля, бо кожен буде дбати про свою.
І чим довшою буде відстань у часі між тим протестом і помстою влади тобі конкретно, тим страшніше буде жити. Може, за тобою ніколи й не прийдуть, але ти будеш прокидатися вночі від звуків автомобільних гальм все життя.
І втекти з країни не вдасться, бо програма сама зніме тебе з авіарейсу. І відстежуватиме твої пересування за кордоном, щоб одного дня посадити літак з тобою десь у Мінську.
Режим воює не з народом в цілому, а з кожним поодинці. І байдуже, чи збереться на площі мільйон, якщо потім за кожним прийдуть окремо.
Китаю у Гонконгу це вдалося, і ніхто в світі не зрозумів, що сталося.
Масові народні виступи як форма боротьби з авторитарними режимами себе вичерпали, вважає Гардіан.
Треба шукати щось нове. Що? Врешті решт народна кмітливість щось вигадає...Але це вже буде не з нами...
Добре, що ми, з нашим Майданом, свого часу встигли проскочити.
Автор: Євген Якунов, журналіст, редактор
