Рогатий стартап. Як в Україні заробляти по 40 000 гривень на коровах
Ідеальний газон, казкове озеро, акуратні будиночки, як з рекламних проспектів – і все це в селі, з традиційним доповненням у вигляді корів, свиней та свійської птиці. Таке можна побачити в Литві, де сільські жителі організували кооперативи. В Україні теж є кооперативний рух. І, виявляється, в нашій країні теж можна заробляти більше 40 тис. гривень, маючи в господарстві корів. Навіть незважаючи на те, що фермери скаржаться на відсутність вигоди, а країна втрачає поголів'я корів і виробництво молока.
В Україні з кожним роком стає все менше своєї молочки. Уже майже третину продукції привозять з-за кордону.
"Україна, не маючи профільного міністерства, не захищала свої ринки. Вона просто їх відкрила. Імпорт сирів зріс майже на 100%. До України заходить 46 тис. тонн сирної продукції з Польщі, Німеччини, Нідерландів, Білорусі", – констатував міністр агрополітики та продовольства України Роман Лещенко.
Але занепад – це не про всіх.
У Львівській області живе подружжя – Микола й Іванна. На заробітках в Італії вони накопичили півмільйона гривень, побудували ферму, і почали непогано заробляти. Ставку зробили саме на сир. Спочатку готували вдома, а за кілька років назбирали грошей на сироварню і трактор. Але є важливий нюанс: з орендою доїльних апаратів, кормом для худоби, бізнес-планом і навіть продажем продукції подружжю посприяли земляки в кооперативі.
Журналісти новин «Сьогодні» на каналі «Україна» подивилися, як це працює, на прикладі с. Заболотці в Львівській області.
Зараз там є власний ЦНАП, школа і нормальні дороги. А починалося все, коли майбутню голову Заболотцевської ОТГ Марію Дискант вразили розповіді канадців, приїхали на Львівщину. Жінка ледь не щодня стала об'їжджати будинки земляків на велосипеді і вмовляти їх об'єднатися. Створити кооператив вдалося саме на канадські гроші – в рамках програми допомоги країнам, що розвиваються. Аналогічна українська програма виявилася нездійсненною за вимогами.
Тоді в селі була велика проблема з продажем молока. Посередники роками не розраховувалися за товар, вказували в документах неправильну жирність і категорію тощо. Канадські фермери навчили місцевих жителів правильно утримувати худобу, дали грошей на доїльні апарати та цілі молокозаготовчі пункти. Самі селяни очистили від чагарника 250 гектарів землі для пасовищ.
Тепер об'єднання з Заболотців розрослося до десятка сіл. З продажем молока працюють без посередників: зберігають своїми силами, самі ж вирішують, на який завод і за якою ціною його продавати. А гроші надходять на офіційний рахунок кооперативу.
Марія Бартошек – власниця 15 корів. Утримувати тварин їй допомагають діти. У сезон – влітку – вони заробляють до 40-50 тисяч гривень на місяць 17-річна Юлія Бартошек навіть і не думає їхати з села. Каже, що крім молока тут можна заробити і на тракторі – надавати послуги іншим фермерам.
Європейський досвід
У планах Заболотцевської ОТГ – відкрити власний молокозавод. І це цілком реально – в тій же Литві такі заводи працюють вже більше десятиліття. Там селяни почали кооперуватися після розпаду колгоспів.
До того ж, в ЄС фермери отримують дотації – щорічно на їх підтримку виділяють більше 40 млрд євро. Адже чим більше виробників на ринку, тим більше робочих місць і податків. Конкуренція позитивно відбивається і на ціні, і на якості продуктів.
Але Україна до цього тільки йде – у нас досі не прийнятий закон про внутрішню торгівлю, який повинен збалансувати відносини торговельних мереж, переробників і виробників. Поки що все правила диктують саме великі переробники.
В Мінагро обіцяють: вже в 2021 році в українські громади відправляться чиновники. Вони навчать селян створювати кооперативи і розвивати сімейні ферми. А щоб це все стало зручніше, запустять Державний аграрний реєстр.
