Магазини труять українців "свіжою прострочкою" і не бояться штрафів
Штраф за продаж прострочених продуктів в Україні – від 30 до 120 тис. Гривень. Але вже рік магазини просто не перевіряють – через пандемію введений мораторій. Прийти в супермаркет з ревізією можуть тільки після скарг покупців.
У торговій точці в передмісті Києва відразу ж знайшлося багато цікавого. Наприклад дорогий італійський сир, термін придатності якого минув місяць тому. Правда, адміністрація цього все одно не визнає – кажуть, що є "якась помилка" на пакуванні.
А в Луцьку в продажу (до речі, з великою знижкою) виявили напій, строк придатності якого минув 11 днів тому. Керівництво торгової мережі на скарги відповіло: проведуть перевірку на предмет дотримання внутрішніх стандартів. Надати відеокоментар відмовилися – мовляв, не таке вже й велике порушення.
Можливо, дійсно можна продавати прострочені продукти?
"Ні, звичайно, не можна. Існує безліч нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги, яка продукція повинна бути реалізована", – запевняє керівниця правового центру Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс" Людмила Микитенко в новинах "Сьогодні" на каналі "Україна".
Взагалі дивно, коли продавець береться вирішувати, чи є реалізація простроченої продукції вагомим порушенням. Адже дії закону про захист прав споживачів ніхто не відміняв.
Але це не зупиняє підприємців. У Держпродспоживслужбі, яка повинна була б викривати порушників, визнають: на ринку є оператори, які не дуже ретельно стежать за термінами придатності продуктів. Причому санкції відчутні. За прострочення швидкопсувних товарів потрібно заплатити 120 тисяч гривень, звичайних – 30 тисяч. Правда, ФОПи платять удвічі менше.
Магазини не бояться цих штрафів, бо з їх накладенням є проблеми. Під час пандемії в Україні заборонені планові ревізії суб'єктів господарювання. Коммерсанта можуть перевірити лише за заявою споживача. А тут починає працювати бюрократична машина.
Правильно поскаржитися досить складно, адже в 2019 році скасували книгу скарг і пропозицій. Замість неї обіцяли створити електронну платформу, куди зверталися б споживачі зі скаргами. Але такої спеціальної платформи все ще немає. Тобто звертатися потрібно або безпосередньо до Держспоживслужби, або до продавця.
Але краще, звичайно, уникати прострочення ще в момент покупки. Для цього, купуючи на вагу, краще все-таки з'ясовувати строк придатності сиру, ковбаси або м'яса на прилавку. Саме на необізнаності та ліні клієнтів і наживаються підприємці.
Хтось вірить, що великі мережі піклуються про своє ім'я. Інші переконані, що продавець в маленькому магазинчику не буде обманювати, адже його всі знають. І те, і інше – неправда. Тож будьмо пильні.
