Контракты.ua

1020  —  19.11.20
Професор вірусології Штрек: «Це марафон. Можливо, все це триватиме десятки років»
Професор вірусології Штрек: «Це марафон. Можливо, все це триватиме десятки років»

Валерій Пекар: Я шокований щойно прослуханим виступом професора Гендрика Штрека, директора Німецького інституту вірусології. Я був певен, що він розповідатиме передусім про вірус. Але він присвятив основну частину свого виступу зовсім іншому.

Це не перша епідемія в історії, сказав професор, але вперше в історії ми маємо доступ до всієї інформації, бачимо розповсюдження вірусу. І ми починаємо боятися. І цей страх політизується. Страх поляризує суспільство, полегшує маніпуляції, утруднює реалістичні оцінки ризику. Зрозуміло, що ми не можемо нехтувати вірусом, він значно серйозніший за звичайний грип. Але він небезпечний для небагатьох, і це точно не кінець людської цивілізації, як може здатися з перегляду медіа. Ми навчилися жити з попередніми коронавірусами, а вони з нами, і тут так буде.

Ми маємо навчитися об'єктивно оцінювати ризики, у тому числі ризики ускладнень (навіть після грипу вони можливі). Наука ґрунтується на статистиці, а ризик сприймається завжди суб'єктивно. Бджоли вбивають значно більше людей, ніж акули. Таксі в аеропорт – це найбільш небезпечна частина трансконтинентальної подорожі.

Це марафон. І тут не можна обійтися без усвідомленості й залучення населення. Кожен з нас несе свою частку відповідальності. Прагматичність, а не догматичність має бути в обмеженнях. Треба розуміти, що ризик не дорівнює загрозі. Треба розуміти, що ризик буде тривати дуже довго. Ми ніколи не повернемося до життя без коронавірусу. Але це не означає, що ми не повернемося до життя.

Якщо це марафон, нам потрібна довгострокова стратегія, сказав проф. Штрек. Ми не знаємо, хто під загрозою: буває, що молоді люди хворіють у важкій формі, а ті, кому понад 100 років, переносять вірус безсимптомно. У нас нема іншого способу навчитися, ніж через помилки (і політики також мусять навчатися через помилки). Кожен з нас мусить навчитися пильності й усвідомленості. І ми мусимо збирати дані, гігантські обсяги даних, й аналізувати за допомогою штучного інтелекту. Ми мусимо знаходити групи ризику й знижувати ризики для них. Ми мусимо розвантажувати шпиталі. І ми мусимо думати про тих, хто найбільше страждає від карантину – митці, ресторани, туризм та авіалінії, оркестри, спорт, кінотеатри тощо. Ми мусимо розуміти, що пандемія викликає кризу бідності та зростання інших хвороб, у нас може статися нова криза біженців.

Апокаліптичні передбачення нічим нам не допомагають. Локдауни не допомагають знизити поширення інфекції: як тільки ми послаблюємо обмеження, темпи поширення захворювання відновлюються. Важливо, що ми встигли зробити за цей час, які інші заходи супроводжують локдаун.

Вакцина – це інструмент, а не рішення. Ми не знаємо, як вакцина вплине на різні категорії людей, скільки триватиме захист, чи люди не хворітимуть взагалі чи лише у легкій формі. Згадаймо, що ми не можемо багато років перемогти поліоміеліт, маючи хороші вакцини. Однозначно буде і третя, і четверта хвиля епідемії. Можливо, все це триватиме десятки років. Це марафон, ще раз підкреслив проф. Штрек. Тож нам потрібна довгострокова стратегія, і ми мусимо методом проб і помилок знайти, що працює, а що ні.

Автор: Валерій Пекар, бізнесмен, викладач, блогер

Статьи по теме
Встреча Байдена и Путина: глобальный расклад на среднесрочный период
Встреча Байдена и Путина: глобальный расклад на среднесрочный период

Александр Кочетков: Текст для думающих: рисую диспозицию играющих сторон, а уж выводы извольте самостоятельно. Ключевое событие — встреча Владимира Путина и Джозефа Байдена. Главные обсуждаемые темы: система безопасности и влияний в Европе (интересует Путина) и сдерживание Китая (интересует Байдена). Остальное — либо вытекает из этих двух, либо к ним примыкает, как вопрос Украины.
09.06 — 550

Ну що, все насправді закінчується? Чи буде нормальне життя після ковіду?
Ну що, все насправді закінчується? Чи буде нормальне життя після ковіду?

Євген Дубровський, лікар-інфекціоніст: Останні дні неймовірно позитивні. Мені, в приватні повідомлення, друзі та знайомі радісно надсилають численні закордонні публікації, які вже встигли здійняти не аби який галас в науковому світі. В них, наче як блискавка розрізає непроглядну темряву, отримані дані руйнують всю масу цьогорічного негативу та псевдонауки.
31.05 — 396

Надо ли вакцинироваться? Чем вакцинироваться? Невакцинирован – дискриминирован?
Надо ли вакцинироваться? Чем вакцинироваться? Невакцинирован – дискриминирован?

Андрей Волянский, доктор медицинских наук: Я неоднократно писал о том, что переболевшим не стоит прививаться, т.к. они имеют полноценную естественную защиту, антитела (как и другие звенья адаптивного иммунитета) сохраняются долго, повторные заболевания – исключение, а не правило. Но недавняя информация из Испании о том, что уже в июне въезд будет разрешен только вакцинированным украинцам, лично для меня была неожиданной. Если это действительно произойдет, то и другие страны ЕС могут предъявлять аналогичные требования, а ЕМА, к примеру, пока не зарегистрировала китайскую Coronovac.
25.05 — 435