Кабмин окончательно распределил 66 миллиардов из Фонда по борьбе с коронавирусом. Как мы и догадывались, основные деньги – 35 миллиардов – пошли не на больницы и тесты, а на дороги. Дороги – такая штука. Если в них вливать деньги, они действительно строятся.
Я много ездил по Украине в последние дни – и уверяю вас, "Большая Стройка" ширится. Не знаю, сколько продержатся эти дороги. Возможно, в следующем году понадобится "Большой Ремонт". Не берусь анализировать, сколько на этих дорогах "отмывают". Читая стоимость километра, уверен – очень много. И я даже предполагаю, что эти деньги частично пойдут на предвыборную кампанию "Слуг народа".
Но я о другом. Если тратить с такой интенсивностью, самые большие деньги заканчиваются. Даже если всем остальным отраслям показать жирный фак, а врачам не платить обещанную надбавку – деньги заканчиваются. А плохих дорог в Украине еще ой как много. Где же взять новые миллиарды?
На днях с одним очень уважаемым человеком обсуждали этот вопрос. Он говорит: пусть работают правоохранители. Только в Фонде гарантирования подвисли примерно 400 миллиардов. А есть еще NPL госбанков примерно на 500 миллиардов. Итого – триллион.
NPL – это так называемые "плохие кредиты". В случае с госбанками это расшифровывается иначе: кредиты, которые взяли, но возвращать не собирались. Попросту, украли. Уверен, что именно в госбанках таких кредитов – львиная доля.
Понятное дело, этих денег вроде как уже нет. Более того, люди вроде как честно за них заплатили. Например, чтобы получить кредит в госбанке, заплатили откаты кому нужно, а также поделились с прокурорами. То же самое касается денег, выведенных из банков накануне того, как они были признаны неплатежеспособными и попали в цепкие объятья Фонда гарантирования. С этих денег уже заработали и чиновники Нацбанка, и следователи МВД/СБУ, и прочие должностные лица.
Эти деньги никуда не девались. Думаю, вы тоже ловили себя на мысли, что Украина – вовсе не такая бедная страна, как пишут. Если ехать по дорогам Зеленского, то справа и слева колосятся поля, топорщатся коттеджные городки и высотки, торчат строения новых заводов и складов. Все, что украдено у государства и вкладчиков, вложено и развивается.
Так что украли – ок. Красть было комфортно – ок. Но причем тут мы, чтобы им было комфортно красть? Нам от этого глубоко дискомфортно. Например, показывая пальцем на NPL, госбанки ежегодно вымывают из госбюджета десятки миллиардов новых доплат – на докапитализацию. Однажды созданная "дыра" вошла во вкус и теперь пожирает все новые миллиарды. Ну и по Фонду гарантирования – я уже протер клавиатуру, рассказывая о миллиардных хищениях таких граждан, как Климов, Лагун, Жеваго, Кауфман. Вместо них компенсации вкладов до 200 тыс грн заплатили из бюджета. Без компенсаций остались еще вкладчики свыше 200 тыс грн – самая ограбленная, как по мне, часть вкладчиков.
https://politicus.com.ua/…/provalennoe-delo-zhevago-i-pric…/
Так вот. Если Зеленский проявит политическую волю, то эти авгиевы конюшни можно расшить уже через год-два. Все материалы уже давно есть, просто они систематически сливались в унитаз. Если направить их в суд и дать правильно сопровождение, можно будет заставить многих уважаемых людей достать из широких карманов не слишком честно присвоенные миллиарды.
К слову, МВФ включил в Меморандум с Украиной важный пункт – закон о внесудебном урегулировании. Это правильно. Прижать фигуранта в суде – показать серьезность намерений – и выйти на частичное урегулирование. Не тратить его и свое время в бесконечных судебных тяжбах. Куда лучше, если фигурант погасит 50% долга, но сейчас – чем 100%, но потом. Половина от триллиона – уже 500 миллиардов. Есть где развернуться. У нас дороги простаивают и врачи без доплат, в конце концов.
Автор: Сергей Лямец, журналист
_________________________________________________
Аби у Вас не лишалося ілюзій, які цинічні люди нами керують.
Продовжую із захопленням читати сторінку Володимира Зеленського.
Він пише про реакцію Президента Швейцарії на темпи будівництва доріг в Україні: «Привезли її до нас новою дорогою... Пані Симонетта Соммаруга була вражена, що в Україні будують швидше, ніж у Швейцарії. А я знав, що ми вміємо! Просто робити все треба чесно і вчасно. А швидко і якісно ми зможемо, і «Велике будівництво» – доказ цього!"
По-перше, немає нічого дивного в тому, що темпи ремонту доріг в країні площею 600 тисяч кілометрів апріорі мають бути вищими за такі в країні, площею 41 тисяча кілометрів.
По-друге, чому мають бути вищими?
Бо в Швейцарії давно є нормальні дороги.
Пишатися темпами будівництва доріг порівняно з Швейцарією, це як алкоголіку пишатися темпами скорочення споживання зеленого змія порівняно з непитущою людиною.
І висловлення захоплення з боку непитущої людини в такій ситуації – це лише ввічливість.
Пишатися цим і виставляти напоказ – це ідіотизм.
Добре, що нам керує не якийсь дурачок, еге?
По-третє, давайте глянемо, якою ціною ці дороги будуються.
Готуючись до пандемії коронавірусу, кошти платників податків були цинічно забрані у ненайбагатших сфер.
Наприклад, у Національного фонду досліджень зрізали половину фінансування (більше 200 мільйонів гривень).
Під нуль зрізали хай і міфічний, але таки Фонд президента з підтримки освіти, науки та спорту – 500 мільйонів.
Зрізали десятки та сотні мільйонів на науку в університетах, зачепили академії, зрізали з освіти.
До такого розвитку подій поставилися з розумінням, хоча таки досі ніхто не второпав, чому з науки та освіти зрізали по 50-100% видатків з різних статей, а з МВС, яке мало бюджет 93 мільярди, зрізали усього 0,005%.
(https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/3064898140229314), а потім всі реально прибалділи, коли дізналися, що МВС додали 2,5 млрд.
Тому що ефективний міністр.
Ідемо далі.
По-четверте, як витратили врешті 66 мільярдів фонду по боротьбі з коронавірусом?
Офіційна інформація Міністерства фінансів України:
35 мільярдів з 66 млрд. було витрачено саме на будівництво доріг.
https://www.mof.gov.ua/…/uriad_rozpodiliv_66_mlrd_grn_z_fon…
Де дороги – а де коронавірус? – спитаєте Ви.
А що, так можна було? - спитають яценюки-гройсмани і навіть азірови.
Тобто, повільно: гроші платників податків, які збирали всією країною на боротьбу з недугою, незрозуміло чому було витрачено на те, що ніяк не пов'язано з протидією недузі.
Чи потрібно будувати дороги? Безумовно.
Чому ніхто раніше це не робив або не робив такими темпами?
Бо гроші не з повітря беруться: окрім доріг є ще купа інших сфер, яким вони потрібні.
Виявляється ж, все дуже просто: не треба думати про збалансований розвиток важливих сфер в країні, фінансове планування, вирішення поточних задач і стратегічне планування.
Можна просто взагалі весь річний бюджет спрямувати на дороги і бути красавчіком перед виборами.
(аби не лишалося сумнівів, що ідею про такий перерозподіл втілили саме Слуги – http://nashigroshi.org/…/biznes-partner-zelens-koho-khoche…/)
Звісно, люди аплодуватимуть цьому популізму, однак я не буду.
Тому що, по-п'яте, подивимось на статистичні дані фінансування науки з усіх джерел в Україні та Швейцарії у відсотках від ВВП.
Навіть завищені дані по Україні – 0,47%.
Швейцарія – 3,37%.
https://data.worldbank.org/indicator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS
На ВВП країн краще не дивіться, стане погано.
Тому, якби у нас країною керував розумний керманич, він би пишався лише тоді, коли б встигав і дороги будувати, і не обкрадати науковців, прикриваючись коронавірусом.
А так це звичайне шахрайство. Яке він ще й залюбки виставляє на показ у фейсбук.
Автор: Антон Сененко, науковець, блогер