Контракти.ua

Александр Деркач, бизнесмен

О логике. Министр иностранных дел(!) Дмитрий Кулеба считает нелогичным(?) разрешать(?!) заробитчанам лететь на заработки в Европу. Любопытно стало. Посчитает ли госп. Кулеба столь же нелогичным, если помыкавшись без работы пару месяцев, кто-то из них вдруг вечерком решит заскочить к нему домой. Попросить немножко денег по-дружески.

Узнав о неистовой заботе, которой их вдруг решили окружить, заробитчане вышли с встречным предложением. А можно мы месяц отработаем на ваших дорогах за ваши четыре тысячи, и вы о нас снова забываете навсегда.

Юрий Романенко, блогер

Памятка заробитчанам и гражданам. Поляки звонят нашим заробитчанам и просят приезжать. Все валится там без наших. Не хватает рабочих рук. Уряду самое время вывести налог на рабо..., пардон, рабочую силу вводить. Граждане заробитчане, запомните эти дни и эти моменты. Это государство ваш (наш враг). Потому каждая копейка, что вы пересылаете через банки -это повод для врага вас обобрать. Все переводите только в кэш. Все передавайте из рук в руки. Каждая копейка в бюджет врага - это счастье детей вражеской элиты. Ваши дети, ваши родители не доедают, вы пашете на чужбине, пока они придумывают новые способы вас обобрать. Потому никакой пощады паразитам. Если паразиты голодные, значит, ваши дети счастливые.

Валерій Пекар, бізнесмен, викладач

Уряд зачепив найболючішу струну української суспільної травми. Я добре пам'ятаю це пізньорадянське відчуття безвиході, приреченості, безнадії. Я добре пам'ятаю відчуття листопада 2013, що ця пізньорадянська безвихідь і безнадія повертаються.

Євген Глібов́ицький, експерт з довготермінових стратегій

Інцидент з невипуском літака МАУ до Лондона б'є в найвразливіше місце і посилає потужний сигнал в суспільство. Це реалізація найгірших підсвідомих страхів громадян щодо держави: у критичній ситуації на неї не можна покластися, більше того, вона сама перетворюється на загрозу. Оприлюднення рішення в останній момент, коли люди "на перекладних" вже добралися в Бориспіль, відсутність відповідального, неможливість апеляції, безглуздість і необгрунтованість заборони - це все те, що нищить, дощента випалює довіру.

"Заборона на виїзд за кордон" формально такою не є, з того, що відомо, заборона стосувалася тільки дозволу на виліт літака, але фактично вона унеможливлює виїзд на роботу далі, ніж у сусідні країни. Ця історія резонуватиме і стане ще однією каплею в чашу розчарування владою. Не останньою, але вже далеко не першою. Там вже є історія з незґрабною порадою продати собаку, що підважила емпатичний образ нової влади. Там є історія про "10 мільйонів тестів з Китаю", що викриває непрофесійність щонайменше патронатної служби президента. Там є другий поспіль міністр МОЗ аж надто зацікавлений в контролі закупівель і інсайдерський процес призначення керівника митниці, що вбиває дух антикорупційної бравади. Там є сьогоднішнє викличне і нарочите побиття поліцейським журналіста просто під Кабміном, яке посилає сигнал по всій системі, що "знову можна і нічого за це не буде". Там є десятки і сотні місцевих і загальних, особистих і колективних історій.

Але для сотень тисяч і мільйонів українців неможливість виїзду - страшніша, бо роз'ятрює радянські шрами безвиході, безправності, приреченості. Шрами, так турботливо виплекані люблячими батьками своїм дітям як нагадування про те, кого і чого треба в житті остерігатися насправді. Це крок до того відчуття відчаю, яке може спонукати лояльних або байдужих обивателів піти на крайнощі, щоб захистити себе.

Очевидно, що проблема в ослабленому, але все ще тоталітарному характері держави. Проблема в патерналістській культурі громадян, готових до відкупу на щодень, бунту раз на десь-колись і майже ніколи на критичний погляд на себе. Проблема в суспільному договорі, який трішить по швах і не витримує тиску обставин. Проблема в нагромадженні загроз, які не зникають, навіть якщо вся політична еліта візьметься за руки і разом заплющить очі. Зеленський успадкував таку систему і не є винним за те, якою вона йому дісталась. Але він відповідальний за теперішню власну "теплу ванну". І продовження безвідповідальної відстороненості та тасування урядової колоди з постійною "грою на пониження". Тим часом, позбавлена нагляду система перемикається на автопілот і шукає собі нову точку опори, що ризикує перетворити Зеленського якщо не на останнього президента, то принаймні, на останнього обраного на тривалий час.

Антон Ходха, блогер

- Pane Shmeegal, nam treba arbeiteri!

- Арбайтери? У нас є! Скіко?

- Bagato! Alles du hast.

- Ну душ триста хоч зараз назбираємо.

- Gut! Sehr gut! Tschekayemo.

- Коляяяя!!! Грузи людей в теплушки, замовник є!

Володимир Федорин, пісьменник

Люди - наша нафта. Уряд

Сергій Фурса, інвест-банкір

А чого це всі накинулися на пана Шмигаля з його камінг аутом работорговця. По-перше, чому тільки йому вся слава. Ви ж не думаєте, що це він сам придумав. Це явно якась креативна і харизматична натура. І ми пам ятаємо мрію президента. То ж не прем єр міністром єдиним. А по-друге, нарешті в нас людино центрична влада. Ми роками того чекали. Щоб чиновники думали про людей. Щоб будували свою діяльність навколо людей. І нарешті мрія здійснилася. Влада думає про людей. І мрії влади і людей співали.

Ми часто казали, що влада не чує порад. Що влада не чує людей. І роками економісти кричали, що в сучасній економіці людина – це головний капітал. Що не так важливі вже природні ресурси чи географічне положення. Важливі люди. І влада нарешті почула. Нарешті влада мислить сучасними економічними категоріями.

Але і свого не цурається. Як заповідав класик. Бо українськи традиції понад усе. Особливо ті, які ми пам ятаємо із сивоі давнини. В англійській мові є слово slave, що означає раб. І воно не випадново так схоже на словянина. Бо коли англосакси тіки підіймали голову, коли тіки створювали свою державність і формувалося їхня примітивна мова, то слав янськи раби були вже відомі по всій Європі. І ми чомусь забуваємо ті славні часи успішної експортно орієнтованої економіки Київської Русі, чомусь згадуючи тіки дружину якогось неписьменного французького короля. Ні, коли татари з монголами, чи монголи з татарами прийщли на наші землі, то вони вже були майже знелюднені. Бо до того часу роздроблена Киівська Русь мала багато князів великих мислителів і економістів, а також талановитих вояк. Які лишень іноді ходили набігами на буржуів з Візантії, а переважно воювали один з одним. І після кожного такого славетного походу переможець отримував не тіки славу, але й купу полонених рабів. Яких відразу поставляв на зовнішні ринки. В результаті, краіну наповнювала експорта виручка. Як зараз і вимагають від влади.

Отже, що ми бачимо? Що нарешті влада має стратегічну стратегію, яка базується на поєднанні сучасних економічних течій і українських традицій. Ми знайшли свій справжній унікальний украінський шлях. А скоріш повернулися до нього, як повертаємося зараз до міцних господарників, запрошуючи іх очолювати податкову чи митницю. Бо влада має силу визнавати помилки і шукає того, кто є справжнім носієм української економічної думки.

І це лише початок. Не треба соромись. Досить дозволяти зухвалому Заходу нещадно експлуатувати украінців. Досить. А хіба програмісти та інші АйТішнікі гірші за сезонних робітників? Іх також експлуатують. Вони також працюють на когось, виконуючи принизливі завдання аутсорсингу. І влада завжди дивилася на це крізь пальці. Досить. Українська держава виростила і виплакала цих спеціалістів не для того, щоб якісь там Сорос чи Біл Гейтс наживався на них, не сплачуючи нічого до українського бюджету. Як вони сміють? Мине трохи часу і кожен контракт на аутсорсинг буде узгоджуватись із відповідним чиновником. Тим паче, в нас вже є міністерство цифрової трансформації. Треба щоб вони почали працювати вже на користь держави. Яка має піклуватися про своіх. Не дозволяти експлуатацію.

Це справжня державницька позиція. З часом, чим раніше тим краще, має бути створений УкрСпецЗаробітчаниПостач, державний монополіст, який професійно буде опікуватися трудовими мігрантами і іншими українцями, яких безбожно експлуатують на заході. У нас достатньо міцних професіоналів, які здатні поставити це на поток. Багато кадрів досі перебувають під тягарем люстрації, але це тимчасово. Краіні потрібні професіонали. Країні, яка нарешті стала людино центрична.

Павел Себастьянович, блогер

Дикари. Первые лица нашей страны - премьер со всем своим кабмином, президент со своим офисом за последние несколько дней показали, что понятия не имеют о базовых правах человека. За вчерашний день они, наверно получили много звонков и "оттуда", и отсюда, так что пришлось выпустить крепостных на работу, и даже смягчить бессмысленные карантинные меры.

Чуваки реально считают, что это ОНИ отправляют украинцев на заработки. Понимаю, что и мастер заголовка поработал. Но сама мысль как закралась в голову пана Кулебы - назвать логичным или нелогичным выезд на заработки миллионов людей? Вы же, ..ки, зажали все гайки в экономике и в политике, а теперь хотите в этих условиях насильно держать крепостных?

Дмитрий Литвин, блогер

Вот многим не нравится Саакашвили, а он не говорил бы эти глупости про условия для выезда заробитчан, как Шмыгаль. Думай-те

Сергей Костеж, журналист

Железненькая занавесочка.

Теперь наука будет другим заробитчанам - сюда не возвращаться. А то потом на работу не попадешь.

Руслан Хаврюта, блогер

Я все життя заробітчанин, тільки працюю не на будівництві, не на сезонних роботах, а в ІТ, і мені для того, щоб працювати, не треба кудись їхати, а достатньо наявності інтернету. Я все життя працюю з іноземними компаніями напряму чи через посередників. Коли я починав, то на внутрішньому ринку я був майже нікому не потрібен, бо і ринку майже не було, окрім як посад для заправки принтера. А от за кордоном мої послуги виявились потрібні. З тих пір, здається, я ніколи з українськими компаніями толком і не працював. Тому такий собі заробітчанин, тільки версії 2.0.

І коли зараз я спостерігаю, як наших громадян не пускають на офіційно оформлену роботу за кордоном — я вважаю це абсолютно мудацькою поведінкою. Просто жалюгідно-нікчемним прикладом ставлення держави до своїх громадян, яких вона і підтримати не здатна і заробляти їм не дає. Не дати полетіти на роботу людям — це теж саме, що мені вимкнути інтернет і сказати «не можна під час карантину, тому крутись, як хочеш». Тому той, хто приймає подібні рішення — просто останній совковий гандон.

Михаил Кухар, экономист

ВОТ ТЕБЕ БАБУШКА И "ЮРЬЕВ ДЕНЬ" (с)

"У Кабінеті міністрів виступили з пропозицією переговорів з країнами Європейського Союзу, які зацікавлені в українських сезонних працівниках. Про це у Telegram написав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Шмигаль зазначив, що провів зустріч з послом ЄС в Україні Мааті Маасікасом і тимчасово повіреним у справах США в Україні Крістіною Квін.

"Важливою передумовою є легальне працевлаштування на строк від 3 місяців з дотриманням всіх соціальних гарантій і умов праці українців. Координацію цієї роботи буде здійснювати урядовий офіс з питань європейської і євроатлантичної інтеграції", - зазначив прем'єр.

Він додав, що на сьогодні уряд не отримував офіційних звернень від інших країн, крім Фінляндії..."

ОН ХОТЬ ПОНИМАЕТ ЧТО ОН НЕСЕТ???

ЭТО ПО КАКОМУ ЗАКОНУ УКРАИНЫ? ПО КАКОЙ КОНСТИТУЦИОННОЙ НОРМЕ "ПРАВИТЕЛЬСТВО" НАШЕЙ СТРАНЫ СТАЛО "ЭКСКЛЮЗИВНЫМ" РАБОТОГОВЦЕМ-ПОСРЕДНИКОМ ПО "ПРОДАЖЕ РАБОЧЕЙ СИЛЫ ЗА РУБЕЖ"????

КАКОЕ ОНО (ПРАВИТЕЛЬСТВО) ИМЕЕТ ЗАКОННОЕ ПРАВО АЙТИШНИКУ КОТОРЫЙ ПОЛУЧИЛ КОНТРАКТ, БЛАГОДАРЯ СВОЕМУ ТАЛАНТУ, ВЫЕХАТЬ ДЛЯ РАБОТЫ В ГЕРМАНИЮ ИЛИ В США???

КУДА ЗА ДВЕ НЕДЕЛИ ДЕВАЛОСЬ НАШЕ ПРАВО СВОБОДНО РАСПОРЯЖАТЬСЯ СВОЕЙ ЖИЗНЬЮ? РАБОТОЙ? ПРАВОМ СВОБОДНО ИНВЕСТИРОВАТЬ ЧЕСТНО ЗАРАБОТАННЫЕ СРЕДСТВА?

А БИЗНЕСМЕНАМ, ЧТО ХОТЯТ ПОСЕТИТЬ ФИЛИАЛЫ СВОИХ ФИРМ, ЛЕГАЛЬНО СОЗДАННЫХ ЗА РУБЕЖОМ, ТОЖЕ СТАТЬ ТЕПЕРЬ В ОЧЕРЕДЬ К ЧИНОВНИКАМ -- РАЗРЕШАТ ЛИ ОНИ ИМ "ВЫЕХАТЬ" ИЛИ ЭТО ДЛЖНО ПРОЙТИ ЦЕПОЧКУ СОГЛАСОВАНИЙ -- НАШИ ЧИНОВНИКИ-ЕВРОЧИНОВНИКИ???

О нет... дорогие коллеги... Я "ЗА" такую Конституцию не голосовал...
Я ТАКИМИ полномочиями НАНЯТОЕ МНОЙ ПРАВИТЕЛЬСТВО не наделял..(((

Не надо "за меня" заботиться о моих правах и моих рабочих отношениях в других юрисдикциях!! Я Вас для этого (для ограничения моих прав и экономических свобод ВОВНЕ ВАШЕЙ ЮРИСДИЦКИИ (!) не нанимал!). Придите в себя, дорогие друзья... А то вы совсем, по-моему, нас за крепостных считаете...(((