Дмитро Боярчук, директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» – про настрої щодо України у американському суспільстві загалом та у бізнес-середовищі зокрема.
Few takeaways from NY meetings:
1) Для них все виглядає не так погано, як пише моя ФБ стрічка. Інвестори, звичайно, підкалують з приводу unusual background of Ukrainian president. Проте в світі стільки дивних обранців, що це сприймається нормально. Врешті-решт, у них Трамп.
2) Пізнаваність України перейшла на новий рівень. Це вже сила бренду. Вже нікому не потрібно пояснювати де Україна і хто такий Зеленський. З кожної праски звучить Ukraine-gate. Контекст звичайно скандальний, але, як то кажуть, поганого піару не буває.
3) Насправді серед американців позитивне ставлення до ролі Зеленського в цьому скандалі. Zelenskiy handled Trump well. В українському ФБ багато карикатур про клоуна, але з того, що почув, то вся ця історія нам більше в плюс. І реакція Зеленського вважається адекватною. А це дуже важливо.
4) Реальні гроші поки не дуже готові вкладати. Є вузьке коло людей, які слідкують за країною, і це коло поволі розширяється (у тому числі через топ-новини). Але поки готові заходити здебільшого в державні борги, які, як відомо, ніякої доданої вартості не створюють.
5) Здивувало, що Туреччина вважається більш цікавою, ніж Україна. Туреччина під санкціями, конфліктує з ЄС та НАТО. В США йде розслідування проти посадовців Halkbank, що ймовірно виведе на самого Ердогана. Макро-ситуація гірша, ніж у нас. І все-таки гроші йдуть в Туреччину. Напевно це як в анекдоті про щура і хом’яка – у кого піар кращий.
To sum up:
Постійно звучить фраза Ukraine becomes a positive story to tell. Це не означає, що інвестори повірили у мантру про 40% росту і вже пакують мішки з грошима на відправку. Після стількох десятиліть fuck up show треба більше доказів, що все не буде як завжди. Але вони близькі до того, щоб знову повірити.
Автор: Дмитро Боярчук