Контракти.ua

820  —  02.10.19
Земельна реформа: хто за, а хто проти? Та чому дехто – утримався би
Земельна реформа: хто за, а хто проти? Та чому дехто – утримався би

Олексій Мушак, екс-нардеп: Хочу поділитися інсайдом. Останнім часом багато непублічно спілкувався з малими, середніми та великими аграріями щодо підтримки земельної реформи.

Якщо коротко, то позиції наступні: ті, у кого грошей немає – категорично проти ринку. Ті, у кого гроші є – за відсутність конкуренції та закриту модель ринку. При цьому публічно підтримувати земельну реформу ніхто не хоче.
З малими історія наступна. Великих грошей в них нема. А 4.4 млрд. грн, які закладені на здешевлення кредитів і допомогу саме таким як вони, їм не цікаві. Бо ці аграрії працюють здебільше в тіньову, без сплати податків та легальних доходів. Тому довести банку, що їх реально прибутковий бізнес є успішним, вони не можуть.
У середніх з грошима все ок. А от бажання конкурувати з кимось відсутнє. Показовим було блокування доріг тижневої давнини. Тоді перекривати дороги вийшли фермера на Lexus та тракторах John Deere 8300, по ціні $250 тис. кожен. Тому публічно вони проти, бо якби нема грошей. А всередині за ринок землі, але щоб землю могли викупити лише вони. Жодних нових гравців з свіжим, дешевим ресурсом!!!
Найцікавіша історія – з великими агрохолдингами.
Вони обробляють 15% всієї с/г землі, порівняно із середніми, які обробляють 60%. Незважаючи на це, існує міф, що саме вони повинні скупити всю землю.
Насправді, все не зовсім так. Точніше – зовсім не так. Банальна причина у тому, що вони є перекредитованими. Наприклад, UkrLandFarming та МХП мають борги на суму більше $1 млрд, «Кернел» – більше $700 млн. Співвідношення боргу до операційного прибутку, або Debt/EBITDA, у всіх більше критичної позначки 2.5. Нові кошти залучити можна буде, але не так просто як здається. Необхідно буде провести реструктуризацію існуючих кредитних договорів. І очевидно, що прийдеться пожертвувати іншими інвестиційними проектами. Тому їхня позиція ні за, ні проти – буде як буде. І чим пізніше буде ринок землі, тим краще для фінансового балансу.
Однак, позитивна тенденція таки простежується. Як вдало підкреслив один із власників середнього агрохолдингу: ми зараз дискутуємо, чи допускати українські підприємства з іноземним бенефіціаром на ринок, чи не допускати – і з цього можна офігіти! Ще рік тому таку дискусію неможливо було уявити!
Тому працюємо далі. Перелом в свідомості вже відбувся. А вільному прозорому ринку землі бути.
Головне знайти правильний баланс між інтересами всіх учасників. І, найважливіше, щоб 7 мільйонів українських землевласників опинилися у максимально виграшній позиції. А Україна та її громадяни отримали збільшення суспільного добробуту.
Автор: Олексій Мушак, депутат Верховної Ради України VIII скликання, радник прем'єр-міністра Гончарука з економічних питань

Статьи по теме
Ціни на землю в Україні за рік зросли на 13%
Ціни на землю в Україні за рік зросли на 13%

Середньозважена ціна на сільгоспземлю у 2023 році становила 37 000 грн/га, що на 13% вище від показника позаминулого року (32 800 грн/га у 2022 році).
30.01.24 — 491

Cередня вартість землі в Україні підскочила на 20%
Cередня вартість землі в Україні підскочила на 20%

За перші чотири місяці поточного року в Україні було укладено 13 тис. угод купівлі-продажу. Середня ціна вже зросла приблизно на 20%.
12.05.23 — 516

Із запланованих 7,4 млрд грн від грального бізнесу до бюджету надійшло лише 1,34 млрд грн
Із запланованих 7,4 млрд грн від грального бізнесу до бюджету надійшло лише 1,34 млрд грн

Станом на листопад 2021 року держава заробила 1,34 млрд грн доходу від продажу ліцензій на гральний бізнес. Це лише 18% від запланованих доходів у 7,4 млрд грн.
13.12.21 — 747