Контракти.ua

Відвідавши штаб квартиру Альянсу, поспілкувавшись з представниками країн-членів організації, відчувши атмосферу, я вже кілька днів думаю, як чимдоступніше пояснити всім, чому Україні необхідно не просто тримати курс на НАТО, а треба докласти максимум зусиль щоб стати однією з країн членів цього елітного безпекового клубу. Що ж я спробую...

**************
Уявімо що Україна це хлопець (так! Не дівчина красуня з вінком на голові, а просто хлопець). Скажімо, Іван. А один мудак в дворі, сусід, постійно кривдить нашого хлопця. Не по ділу, просто так він показує всім іншим свою сферу впливу і значущість, мовляв дивіться – я крутий, я тримаю район, ці хлопчаки всі під мною, лиш я можу збивати з них бабло, і вони й кроку не зроблять без мене.
Поки Іван був малий він слухався, вигрібав, і мовчав, але якось набрався сміливості і сказав гнобителю – ти Ху..ло і, я більш не хочу бігати в ларьок тобі за сігарєтами. І взагалі, я кидаю пити, курити, говорити по блатному і ще хочу в універ поступити, бо з тобою один шлях – в тюрягу. За що Іван був крепко ...побитий. Але попри це не здався, не ліг знову під того мудака, а сказав: раз так – буду битися.
Слава про цю зарубу розійшлась по всій вулиці, і всі казали Івану: мододчага, мужик, тримайся бро, тому мудаку давно треба було таке сказати.
Бабульки з під’їзду теж заступились за хлопця, приносили йому всілякі ніштяки в лікарню і постійно висловлювали свою стурбуваність ситуацією в дворі.
Тим часом мудак, якому сказали що він Ху..ло, не лише не злякався, а навпаки розізлився і тепер просто заради принципу при кожній нагоді давав прикурки нашому хлопчині. Більше того, щоб його припинили вважати Ху..лом, всім почав розказувати, що Іван спіткнувся і сам розбив собі голову об асфальт, що так йому й треба, і якщо за нього хтось заступиться – сам вигребе по повній.
А наш Іван що тим часом робить? – Бігає по інших дворах і каже – пацани, поможіть, мені треба відбиватися кожного дня. Я вже не можу. Сил нема. Йому кажуть – бро, ти красавчик канєшно що пішов проти Ху..ла, але то твої справи, і ми не хочем за тебе вигрібати, піди краще в качалку і не жуй соплі.
Пішов Іван в качалку, трошки підтягнувся, але ситуація не змінилась. Ху..ло не гребував використовувати ножі, заточки, самопали, і йому за це нічого не було. А нашому не можна таким орудувати – засудять.
Проте Ху..ло не всіх чіпав, лише слабших. Проти сильних ніколи не йшов. Був на районі один спортивний клуб. Закритий. Ху..ло страшенно їх боявся. То були такі хлопаки, які разом ходили на тренування, відпочивали, допомагали один одному. І всі знали: якщо когось одного з них зачепити – збіжиться вся банда. Їх всі боялися, поважали, і ніхто не чіпав.
Прийшов наш Іван до тих хлопців і каже – таке діло, я не можу сам справитись – поможіть. Хлопаки кажуть – ми чули, ти молодчага, ми всім кажем – Ху..ло не правильно робить, коли тебе б’є. Але ми не поліція і не мати Тереза, ми закритий клуб. Іван каже – то візьміть мене до себе.
Розумієш, щоб бути з нами – ти маєш стати таким же сильним, як і ми. Бо якщо на когось з нас нападуть – ти маєш битися з нами на рівних. Зрозумій, ми за тебе, але ти себе бачив зі сторони? Давай так, хочеш до нас – приходь до нас, можем потренувати тебе, дивись, вчись. Як ми говорим, що робим, як одягаємось. Що не знаєш – питай, все розкажем.
Взагалі ти не поганий, ми не проти щоб ти був з нами, але чувак зрозумій – все залежить від тебе ...
**************
Бути в НАТО – це як бути в закритому клубі крутих тренованих хлопців з карабінами в місті з криміногенною ситуацією. Коли ми станемо членом такого клубу – вже ніхто не насмілиться зробити постріл в нашу сторону чи посягнути на нашу територію. Ми вже не будемо воїном-одинаком з перспективою героїчно загинути в боротьбі.
НАТО надзвичайно потужні і знають, що Путін їх ніколи не зачепить.
А враховуючи те, що Росія в найближчі століття не перетворитися на океан, НАТО може стати для нас єдиним виходом із ситуації, коли Росія постійно загрожує нашій державності.
Замість одвічної боротьби і війни – ми можемо обрати стратегію приєднання до НАТО, і після цього все що зможе робити Путін чи його наступник з Україною – це брязкати своїми боєголовками лиш за межами нашого кордону.
Розуміння ситуації дало мені надію. Надію на справжній мир і безпеку в Україні, яку ми можемо отримати ставши членом НАТО. І ми можемо цього досягнути!
Але все залежить в першу чергу від нас самих, і ми будем справжніми невдахами якщо про... пустимо цей шанс!
Якщо після прочитання цієї історії вам нарешті стало зрозуміло навіщо Україні приєднуватися до НАТО і що це нам дасть в ситуації сусідства з Росією – поділіться на своїй сторінці, хай ніші прочитають теж.
Бо приєднання України до НАТО є навіть більш важливішим ніж приєднання до ЄС!
І головне в цьому процесі – усвідомлення цієї необхідності.
Автор: Майя Москвич, ветеранка АТО, громадська активістка, переможиця Invictus Games