На жаль, ми ще не здатні усвідомити усього масштабу агресивних дій Росії проти України. І навіть на Азовському та Чорному морі. Це через своє "сухопутне" мислення.
Ось перед вами усі об'єкти, захоплені росіянами у морях. До них відносяться і газові вишки "Чорноморськфтогазу" на нашому шельфі у 150 км від Одеси.
На тих вишках чергують військові, а відповідне обладнання "бачить" нашу акваторію від початку виходу наших суден із порту. З цього випливає кілька доволі тривіальних, не надто складних для логіки homo sapiens висновків:
1. Російська агресія на морях не прив'язується лише до Криму. Крим – лише зручна "база" для нав'язування сили у морі, спираючись на усю наявну там інфраструктуру.
2. Росіяни уже прямо зараз здатні "закрити" український флот (і торговий теж) у районі Одеського порту і відрізати УСІ українські порти НА ОБОХ МОРЯХ від міжнародної торгівлі.
3. Україна здійснює лише номінальний суверенітет у своїх територіальних водах (за кримський сегмент цих вод я мовчу) у обох морях. І цей суверенітет абсолютно контрольований російським ВМФ.
Ситуацію треба змінювати. Так, меншими силами. Так, із "провокаціями". Інциденти, типу позавчорашнього, будуть повторюватися і надалі. Під стурбованість та засудження міжнародної спільноти. В нинішніх реаліях це – теж актив.
Втім, звісно, якщо український порт в Южному і далі буде розвантажувати та відвантажувати продукцію російських фірм, які знаходяться під міжнародними та українськими санкціями, і якщо титан з України і далі буде йти у Росію на потреби її "оборонки", сенс воєнностанової "хунти" в Україні буде викликати пусте синьо-жовте ґелґотіння у Верховній Раді.
Пост присвячую усім тим, хто вважає, що:
а) агресію відбито і Порох красавчік
б) воєнний стан переслідує лише політичні цілі і Порох мудак
в) це все беззмістовна фігня у надтоскладному світі і Порох місцями красавчік, а місцями мудак
г) жертвам зрадо/переможної діалектики
Автор: Макс Мирошниченко, блогер, журналіст, ветеран АТО